Незважаючи на схожість ДНК людини і свині, безпосередня передача патогенів між ними малоймовірна. Єдине виключення — пандемічний грип H1N1 («бушував» у 2009-му). Його незаслужено назвали «свинячим», хоча причиною хвороби стали саме люди. Проте є й опосередковані джерела патогенів, небезпечних для свиноферм, і персонал при цьому відіграє не останню роль. Щодо АЧС, вірус «живе» в усіх секретах та екскретах тварини (фекалії, сеча, слина тощо) і вражає виключно свиней. Люди лише виступають «дистриб’ютором»: разом із брудним взуттям, одягом та/чи обладнанням розносять патогени господарством. Коли свині контактують з працівниками, найперше вони нюхають/облизують черевики, спецодяг, які можуть бути контаміновані. Відтак, щоб стримати поширення не лише «африканки», а й інших небезпечних хвороб, треба суворо дотримуватися правил біобезпеки.
№1. Хто прийшов у гості?
У господарстві мають бути розроблені правила для відвідувачів (водії, ветлікарі, інспектори тощо). Їх треба розмістити на видному місці та слідкувати за їх дотриманням. Одним із засобів контролю руху людей на фермі може бути так звана «гостьова книга» — журнал відвідувачів. Важливо провести роз’яснювальну роботу серед персоналу про те, що працівникам заборонено утримувати свиней, приносити на роботу продукти харчування (насамперед зі свинини), обладнання (особливо те, що було у вжитку: шприци, голки, термометри) тощо.
Якщо робітник:
- відвідував бійню/тваринницький ринок/іншу свиноферму;
- допомагав родичам/друзям зі свинями, він зобов’язаний сповістити про це і пройти вимушений карантин. Ці ж правила стосуються і гостей господарства.
№2. Геть брудне взуття!
Взуття — одне з потенційних джерел інфекції (вірус АЧС може «ховатися» на підошві, наприклад, у налиплому бруді). Тому дуже важливо змінювати його одразу, як тільки людина зайшла у господарство. Для цього треба обладнати спеціальну «брудну» зону, де персонал чи відвідувачі могли б перевзутися. Ходити босоніж чи у шкарпетках у такому приміщенні — заборонено. Це нівелює усі старання і патогени все одно потраплять на ферму. Розмежувати брудну та умовно чисту зони можна стільчиком. Так, людині, яка змінює взуття, не доведеться ставати ногами на підлогу. Зону зміни взуття треба регулярно ретельно мити та дезінфікувати. Деякі дрібні речі чи обладнання можна обробити ультрафіолетом. Усе, що потрапляє на ферму, треба знезаразити. Якщо такої можливості немає — проносити не можна. Прикраси краще залишити за межами господарства.
№3. Обладнання
Будь-яке устаткування треба дезінфікувати перед заносом у виробничі приміщення. В окремих випадках його можна обробити ультрафіолетом чи «пропустити» через бокс для озонування. Проте зауважте, що ці методи діють лише на поверхню речей, не проникаючи всередину.
№4. Душові
Коли працівники прийшли на роботу і потрапили до умовно чистої зони, вони повинні переодягнутися. Для зручності треба виокремити приміщення, бажано зі шафками (на замках для надійності), де можна було б залишати речі. Другий крок — душова кабіна. Вона має бути зручна, невеликих розмірів. Душову краще проектувати так, щоб вона була єдиними «дверима» у виробничі приміщення, а вода вмикалася автоматично (рисунок 1). Так працівники не зможуть ухилитися від обов’язкової процедури. Вимоги до душової:
- комфортна, чиста, без грибка на стінах;
- тепла вода (якщо її не буде — персонал хитруватиме);
- високоякісні засоби гігієни (мило та шампунь);
- наявність чистих, сухих рушників (добре, якщо вони будуть усі одного кольору). Рушники, які використовують на фермі, в жодному разі не можна виносити за межі господарства. Тому треба організувати їхнє прання: установити пральні машини, сушарки тощо.
№5. Чистота
Навіть найсучасніший і найкомфортніший душ не матиме ефекту, якщо у ньому брудно чи персонал хитрує. Душові кабіни треба обов’язково мити та дезінфікувати, а працівників чи відвідувачів — забезпечувати чистим одягом. Проблема може виникнути зі спідньою білизною. У такому випадку оптимальним рішенням стане одноразова.
№6. Вихід з ферми
Покидаючи господарство, відвідувачі можуть і не приймати душ. Але навряд чи вони від нього відмовляться (навіть якщо були проти на початку візиту). «На виході» до душових кабін висувають ті самі вимоги: зручність, наявність теплої води тощо. Окреме питання — рушники. Краще, щоб вони були іншого кольору, ніж ті, якими користуються у чистій зоні. Їх можна прати за межами господарства.
