Корми для тварин: «стрибки» ціни на сировину
Після спалаху коронавірусу в Китаї спостерігається мінливість цін на зерно, олійні та шроти. Поширення епідемії на райони основного товарного виробництва та експорту (США, Південна Америка, Чорне море) посилило коливання цін.
Карантинні заходи у різних країнах спричинили різке зростання споживчого попиту на продукти на основі пшениці (борошно, макарони, хліб). Основні імпортери (Алжир) розміщували нові замовлення для забезпечення своїх стратегічних запасів. В результаті ціни різко відновилися: +12% упродовж середини-кінця березня (Euronext).
Крім того, ситуація змінюється з кожним днем, і багато країн поступово вживають заходів для обмеження інфляції щодо продуктів першої необхідності. Наприклад, Росія, найбільший у світі експортер пшениці, ввела квоти на експорт зерна до наступного врожаю. Збільшення таких політичних рішень у світі призведе до зростання волатильності ринку в найближчі тижні та місяці.
Щодо цін на кукурудзу, то тут тенденції протилежні ціновій ситуації на ринку пшениці. У Сполучених Штатах більше третини ринку кукурудзи припадає на сектор виробництва етанолу. Падіння цін на нафту разом із зниженням внутрішнього попиту на паливо призвело до падіння активності американських заводів, завдяки чому збільшилися обсяги експорту та виробництва кормів для тварин.
На додаток до зернових, коронавірус вплинув на глобальну логістику для сої та соєвого шроту. На обсяги експорту з Бразилії та Аргентини вплинули логістичні обмеження, спричинені карантинними заходами. У зв’язку з цими труднощами, ціни на соєвий шріт на французькому ринку зросли (+ 11,3% за два тижні на ринку Montoir).
У той же час падіння попиту на рослинну олію з боку виробників біодизелю може призвести до зниження активності переробних підприємств Франції та Європи, а отже, до скорочення пропозиції ріпакового та соняшникового шроту. Поки що на ціни на цю сировину ніякого впливу немає.
Так само, як люди «запасалися» предметами та продуктами першої необхідності, серед європейських тваринників також спостерігали різке пожвавлення попиту на корми для тварин. Водночас, незважаючи на деякі проблеми з логістикою, перебоїв поставок кормів там поки не спостерігають. Однак наявність соєвого шроту на ринку залежатиме від подальшої політики країн Південної Америки.
Ринок свинини: ріст цін призупинився, компанії стикаються з обмеженнями
У той час, коли пропозиція в Європі стабілізується, а попит з боку країн Азії зростає, ключові змінні ринку свинини сприяють високим цінам. Однак, логістичні труднощі щодо доступу до закордонних ринків та дефіцит робочої сили у м’ясопереробних компаній гальмують попит.
Після значного зростання упродовж січня-лютого, у березні ціни на свинину у країнах-членах ЄС різко впали, особливо в Німеччині та Нідерландах. Німецькі та голландські ціни втратили 19 та 15 центів/кг відповідно між першим та останнім тижнем березня.
Європейські бійні та м’ясопереробники намагаються не припиняти роботу. Однак організувати робочі зміни стає все складніше. Через нестачу персоналу та деякі обмеження руху, компаніям не вистачає робочої сили. Німеччина та Нідерланди особливо страждають від цього дефіциту, оскільки багато заробітчан ще не повернутися на свої робочі місця після введення обмежень. Це також сприяло падінню цін на свинину.
З іншого боку Атлантики, криза, спричинена COVID-19, також серйозно вплинула на ринок свиней. Американські бійні починають стикатися з тими ж проблемами з персоналом, що і в Європі, але кращі умови доступу до китайського ринку разом із достатньою пропозицією спонукають США до подальшого нарощення виробництва. Однак компанії все ще залежні від робочої сили з Мексики, яка може бути «під питанням» через скасування віз.
Епідемія COVID-19 також вплинула на торгівлю м'ясом та живими тваринами в Європі. Відсутність водіїв вантажівок збільшує логістичні витрати. Крім того, терміни очікування на кордонах задовгі через необхідність додаткових перевірок.
Читайте також: Імпорт свинини зменшився втричі
На експортному ринку після частих перебоїв на початку року, портова активність поступово «набирає обертів» як в Європі, так і в Азії. Головною проблемою залишається брак контейнерів та значне збільшення вантажних витрат. Крім того, великі світові експортери, США та Бразилія, активізували відвантаження до Китаю в очікуванні потенційного припинення діяльності через коронавірус.
Тимчасові перерви з тривалими наслідками?
У найближчі місяці на ринок свинини впливатимуть, з одного боку, пропозиція та попит на глобальному ринку, а з іншого – пандемія COVID-19, яка все ще доволі непередбачувано порушує звичну поведінку споживачів, доступ до зовнішніх ринків та міжнародну конкуренцію.
У першій половині 2020 року європейська пропозиція свинини залишатиметься стабільною або навіть трохи більшою через збільшення забійної ваги. У той же час звички, набуті європейцями під час карантину, можуть виявитися вигідними для підтримки споживання свинини, оскільки страви зі свинини міцно закріпилися у «домашньому меню».
Що стосується експорту, то в найближчі тижні очікують перебої, пов'язані з COVID-19, але Китай поступово відновлює активність, тож надалі попит тільки збільшуватиметься. Таким чином, Китай збільшуватиме обсяги імпорту, однак зростання конкуренції між ЄС, США та Бразилією стримуватиме ціни.
Проблемою на шляху нарощення обсягів експорту свинини з країн ЄС до Китаю може стати поширення африканської чуми свиней (АЧС) на заході Польщі. Кількість зареєстрованих там упродовж березня випадків сягнула 209, що майже на 50% більше порівняно з лютим. 23-го березня підтвердили перший спалах на промисловій фермі, де утримували майже 24 тис. свиней. Окрім того, вперше випадок АЧС зафіксували так близько до кордону з Німеччиною (10 км).
У довгостроковій перспективі, криза може призвести до деяких змін у споживчих звичках.
З одного боку, нові звички, поступово набуті споживачами упродовж карантину, можуть стати постійними (покупки в Інтернеті, доставка їжі додому). Це вплине на методи збуту за рахунок торгових точок та продажу готових страв та перероблених продуктів на відміну від свіжого м'яса.
З іншого боку, економічна криза вплине на купівельну спроможність споживачів. У цьому разі ключову роль у закупівлях відіграватиме ціна, зокрема зниження цін у фірмових магазинах та торгових мережах.
За матеріалами pig333.com