Особливості генетики
Дюрок
Цю породу свиней уже довгий час використовують у свинарстві. Вивели її у 1812-му році у США. Тварини вирізнялися великим розміром, великими гніздами та швидкими темпами росту. Але з 1823-го року, після кількох генетичних маніпуляцій, вдалося збільшити м’ясистість туші та покращити якість м’яса. Найголовнішою ознакою Дюроків є червоно-коричневий колір шкіри (може бути різних відтінків). Їм також притаманні такі особливості:
- висячі вуха;
- витягнута морда;
- довга шия;
- широкий каркас;
- квадратна м’ясиста спина;
- довгі боки з округлими ребрами;
- видовжений корпус;
- великі однорідні м’ясисті окости;
- міцні задні ноги з добре рухомим скакальним суглобом;
- стійкість до патогенного навантаження.
Однак ця порода небагатоплідна.
П’єтрен
Порода П’єтрен значно молодша. Вивели її у 1950-му році. Назву вона отримала на честь своєї батьківщини — села П’єтрен, що в Бельгії. З 1960-х років цих тварин почали імпортувати до Німеччини. П’єтрени відрізняються від інших порід м’ясистістю та пісністю туші. Через що набули широкої популярності серед свинарів усього світу. Окрас П’єтренів білий з чорними плямами, навколо яких «кільця» світлішої пігментації з білим волосяним покривом. Притаманними особливостями породи є:
- вуха стоячі;
- короткі широкі ноги;
- боки великі з м’ясистими окостами;
- короткий корпус;
- широкий каркас;
- не схильні до накопичення жиру;
- вибагливі до корму;
- низька конверсія корму;
- погано акліматизуються;
- низька молочність;
- чутливі до холоду та спеки.
Який кнур кращий?
Відповідь насамперед залежить від уподобань ринку. Не менш важливий аргумент: особливості ферми, зокрема статус здоров’я, рівень професійності працівників тощо.
Щоб полегшити вибір, науковці провели кілька експериментів, у яких порівняли Дюроків і П’єтренів за виробничими показниками, якістю туші та пісністю м’яса.
Дюрок vs П’єтрен: показники росту та якості туші
Експеримент 1
Іспанські науковці дослідили показники росту та якості туш імунокастрованих та кастрованих оперативним методом кнурів-кросбредів. Для дослідження обрали 240 тварин (материнська лінія Ландрас, батьківські — Дюрок і П’єтрен). Обидві групи тварин отримували однакові за складом і поживністю раціони: трифазова годівля. Усіх тварин реалізували на забій одночасно у віці 164-ох днів.
Показники росту аналізували з 87-го по 164-ий день життя свиней. Дюроки (Д) на цей момент важили 43,7 кг, а П’єтрени (П) — 40,5 кг. Жива маса тварин на 164-ий день сягнула 133,6 та 116,4 кг відповідно. Причинами такої помітної різниці були показники середньодобового споживання корму (Д — 3,07 кг; П — 2,56 кг); середньодобових приростів (Д — 1,167 кг; П — 0,986 кг) та конверсії корму (Д — 2,62 г/г; П — 2,60 г/г). Тобто свині породи Дюрок швидше ростуть, мають більші прирости та краще засвоюють корм.
Свиней відправляли на забій у віці 164-ох днів. Хоча Дюроки у середньому були важчими на 17,2 кг, це жодним чином не вплинуло на якісні характеристики туші свиней цих порід.
Ці дослідження демонструють, що попри менші темпи росту за показниками забійного виходу туші та якості окороку (охолодженого й безкісткового) П’єтрени майже не поступаються Дюрокам. Натомість вихід пісного м’яса з їх туш майже на 4% більшій (це особливо актуально для тих підприємств, які орієнтовані на виробництво пісної свинини).
Товщина шпику і вміст внутрішньом’язового жиру у П’єтренів менші, ніж у Дюроків, адже генетично так закладено, що ця порода погано нарощує жир. Так, внутрішньом’язовий жир у lumbar multifidus сягає 3,2%, що на 1% меньше, ніж у Дюроків. При цьому вміст м’язової тканини (22,2% проти 21,8%) і вологи (73,3% порівняно з 72,5%) більший. Однак зважайте, що більший відсоток внутрішньом’язового жиру, як у Дюроків, пов’язують з кращою соковитістю та смаковими якостями м’яса.
Показники якості туш свиней різних генетичних ліній
Експеримент 2
Його метою було оцінити показники росту, якість туші та м’яса свиней, отриманих від батьківських ліній Дюрока і П’єтрена. Під час дослідження аналізували прирости тварин у 3, 10 та 26 тижнів, а також товщину шпику та площу м’язового вічка при забої.
Експеримент доводить, що, як і в попередньому досліді, кабани і свинки породи Дюрок швидше ростуть і мають товстіший шпик у точці Р2. Проте у П’єтренів більша площа м’язового вічка.
Аналіз якості свинини виявив, що попри меншу пісність, м’ясо Дюроків має кращі характеристики: колір, мармуровість, пружність, менше втрачає колір і вологу.
Варто зазначити, що різниця виробничих показників у нащадків Дюроків і П’єтренів істотно залежить і від материнських ліній. Тому, обираючи термінального кнура, звертайте увагу і на свиноматок. Хоча найкращий орієнтир — уподобання ринку та власні виробничі можливості.
Порівняльна характеристика якості м’яса Дюроків і П’єтренів
