Відповідний Проєкт наказу опублікували на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
«Робота над нормативною базою для адаптації стандартів благополуччя тварин розпочалася близько 3-х років тому. За цей час було розроблено низку проектів вимог, проте той, що маємо зараз, найправильніший. По-перше, його розробляли «буква в букву» до європейської директиви, що містить мінімальні вимоги благополуччя. А отже, у проекті немає нічого зайвого!
По-друге, від першого і до останнього слова вимоги розробляли у співпраці з профільними асоціаціями. Узгоджували термінологію, особливості перекладу, перехідні періоди тощо. Завдяки цьому ми маємо документ, який максимально зрозумілий як для компетентного органу, так і для виробників», - прокоментувала Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України».
Вимоги до благополуччя свиней вступають у дію 1-го січня 2026-го року, тож у виробників свинини є 5 років, аби «підлаштувати» виробництво.
«Сьогодні багато виробників, для яких благополуччя асоціюється лише з утриманням поросних свиноматок в групах, або ж, навпаки, бояться, що буде заборонено обрізати хвости, а каструвати зможуть лише з застосуванням знеболювальних. В обох випадках маємо недостатню обізнаність з питанням. Воно і зрозуміло, до 26-го року ще далеко! Однак варто розуміти, що за добу перелаштуватися навряд вдасться. Адже благополуччя не зводиться лише до утримання свиноматок у групах з четвертого тижня поросності. Це і вимоги щодо площі на голову тварини, залежно від її маси, і розміру щілин у підлозі для різних технологічних груп.
При цьому не йдеться про кастрування з анестезією. Лише у випадках, коли маніпуляцію здійснюють після 7 дня життя. Також, якщо у стаді є прояви канібалізму, ніхто не заборонятиме обрізати хвоста. Такі обмеження дійсно діють у низці європейських країн, але як «екстра» до тих стандартів, що прописані в Директиві, яку адаптуємо. Причому є вимогою споживача. Європа заявляє, що понад 60% споживачів прагнуть куштувати лише «щасливе» м’ясо.
В Україні споживач більше переймається тим, щоб купити тваринний білок, а вже чи гралися тварини під час вирощування іграшками, їх мало цікавить. Тому закономірно, що виробники не розуміють, чому галузь має витратити понад пів мільйона доларів на адаптацію європейських стандартів.
Благополуччя тварин — глобальний тренд. Ми не можемо бути поза цим процесом. Якби Україна мала доступ до європейських ринків, підприємства-експортери вже давно б їх імплементували. Проте через ізоляцію маємо більше часу для підготовки», — додає Оксана Юрченко.
За словами експерта, для багатьох підприємств перехід на стандарти благополуччя потребуватиме значних інвестицій:
«У „групі ризику“ великі підприємства. Часто саме вони використовують системи індивідуального утримання поросних свиноматок, тому що наглядати за кожною твариною у таких системах набагато ефективніше. На додачу, більше простору на голову означає менше вироблених кілограмів свинини, а отже, гіршу економіку. Тому перехід на роботу відповідно до стандартів не пройде для галузі безболісно!»
Щоб детальніше ознайомитися зі стандартами благополуччя та особливостями їх імплементації, фахівці Асоціації «Свинарі України» спільно з експертами USAID розробили Настанови. Ознайомитися з документом можна за посиланням: me.gov.ua
Асоціація свинарів України — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, маточне поголів’я яких становить 39% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.