Способи утилізації падежу

Інформацією про методи утилізації мертвих свиней поділився Джим Еріксон, директор ферм TDM Farms, США у ході VII Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство». Фахівця запросила «Hog Slat» —компанія-спонсор події.

Утилізація падежу — питання, з яким стикаються всі, без виключення, господарства. Навіть на найкращих фермах тварини гинуть, і від їхніх трупів треба позбавлятися. Середня смертність на відгодівельникові з чисельністю поголів’я 24 тис. голів на рік, приблизно складає 5%. А це — 1200 голів!

Чому так важливо правильно утилізувати падіж? Відповідь проста: не утилізовані трупи тварин становлять загрозу біобезпеці, приваблюють щурів та мух. Навіть транспорт, який перевозить мертвих свиней становить загрозу, якщо збір трупів не організований відповідним чином.

На кожному господарстві мають бути спеціально відведені майданчики для зберігання туш загиблих свиней перед тим, як їх кремують чи вивезуть із господарства. Такі місця мають знаходитися за межами виробничих комплексів, не ближче ніж за 20 метрів. Уточнити відстань можна у місцевого ветеринара.

Утилізувати мертвих свиней можна різними способами. Але пан Еріксон розповів про три, якими він сам користується:

• Крематор (піч для спалювання);
• Компостування;
• Вивезення.

Головна перевага крематора — високий рівень біологічної безпеки. Серед недоліків: дорога вартість обладнання та обслуговування та подальша потреба в утилізації попелу.

Компостування також відрізняється високою біобезпекою. Але вимагає інвестицій на старті бізнесу, підбір певного обладнання та чималих затрат праці.

Вивезення трупів тварин — дешевий спосіб. Він не потребує утилізації відходів та значних витрат робочої сили. Проте його величезний мінус — низький рівень біобезпеки.

Ідеального способу утилізації падежу нажаль немає, кожен із них має переваги та недоліки. Тому кожне господарство обирає собі найзручніший метод. Наразі на своєму господарстві — TDM Farms, — пан Еріксон використовує всі три способи утилізації, але поступово переходить до методу компостування. Він виявився найоптимальнішим з точки зору витратності, експлуатації та біобезпеки.