Привчання кнурів до фантома та мануального отримання сперми ще й досі проблемне питання. Зокрема тому, що на успіх справи впливає багато чинників: вік, темперамент і порода плідника, хвороби кінцівок, статевих і внутрішніх органів та систем, сезон і температура навколишнього середовища, а також кваліфікація оператора.
Порода та вік
Розрізняють статеву та племінну зрілість. Статева наступає у віці шести місяців, а племінна — восьми. Дуже часто ці поняття плутають та починають привчати кнурів до фантома зарано — з шестимісячного віку. Тоді плідники чутливіші до стрес-чинників, і чучело стає одним із них. Починайте привчати кнура до садки в семимісячному віці, коли він важить не менше 130 кг. Проте сперму можна використовувати, тільки після настання племінної зрілості — з восьмимісячного віку.
Щодо породи, вона не настільки важлива, як темперамент кнура. Як правило, гібриди активніші. Власний досвід свідчить, що найбільш «загальмовані» у прояві статевих рефлексів кнури породи Ландрас.
Для цього є багато «хитрощів»:
- накривати фантом шкірою свиноматки, забитої під час статевої охоти;
- змащувати фантом виділеннями зі статевих органів свиноматки в охоті;
- отримати сперму від дорослого плідника у манежі, щоб не привчений побачив «процес», а тоді працювати з ним;
- дати плідникові зробити садку на свиноматку в манежі, де знаходиться фантом;
- отримати сперму на фантомі, використовуючи штучну вагіну.
Щоб привчити кнура до чучела, нині все частіше використовують препарати групи простагландину F2α, хоча в інструкції про це ні слова. Робити це треба за такою схемою:
Перший день. Кнура запускають у манеж до фантома та роблять однократну внутрішньом’язову ін’єкцію препарату в розрахунку 1 мл на 100 кг маси тіла. У поведінці кнура можна спостерегти часті сечовипускання та дефекацію, почісування, гіперемію (почервоніння) в ділянці стегон, інтенсивну салівацію (слиновиділення). Рефлекс садки проявляється через 5–20 хв, залежно від породи, лінії, віку та темпераменту.
Працювати з плідником треба не довше 10–15 хвилин. Якщо він не проявив рефлекс садки в перший день або не еякулював, наступного дня робимо те саме.
Другий день. Кнура запускають у манеж до фантома. Ін’єкцію не роблять, дають можливість зробити садку самостійно. Проте, якщо тварина ігнорує чучело, вводять препарат.
Третій день. Аналогічний другому.
Щоб виробити рефлекс садки на чучело, з плідником треба працювати два-три дні поспіль (залежно від віку, темпераменту, фізіологічного стану, породи), по можливості в той самий час.
Після роботи упродовж трьох днів за схемою, кнуру дають відпочити шість-сім днів.
Манеж і станок
Робота з плідником починається з манежу: від його конструкції залежить комфорт і безпека тварини та оператора. Основна вимога — підлога не повинна бути слизькою. Якщо ви вистелете її плиткою, то кнура до фантома привчити не зможете: йому тоді встояти важко, не те, що застрибнути на фантом.
Щодня запускайте кнура в манеж на 10–15 хвилин. Стежте за його поведінкою, зрозумійте його темперамент. Не змушуйте робити те, чого він не хоче. Натомість з’ясуйте, чому він відмовляється. Якщо тварина виконує все, як треба, винагороджуйте її чимось смачненьким, наприклад, цукром чи цукеркою.
Ніколи не мийте плідника перед забором сперми, не застосовуйте дезінфікуючі розчини. Це може спричинити гальмування статевих рефлексів та, як наслідок, зниження якості сперми. До речі, душ можна використовувати як нагороду після успішної «процедури», проте струмінь води не повинен бути сильним.
Оскільки кнур відпочиває майже 22 години на добу, важливо, щоб його станок був комфортним. Щодо розміру, достатньо 6 м2, хоча європейський стандарт — 9 м2.
Частота доїння
Залежить від віку тварини. До року кнур вважається молодим, тому забирати сперму треба не частіше разу на тиждень (екстенсивний режим). Після року, «доїти» можна двічі на тиждень (раз на три дні — помірний режим), а краще — тричі (раз на два дні — інтенсивний режим) (таблиця 2). Якщо еякулят треба взяти два дні поспіль, тоді плідник повинен відпочити три дні, щоб наступна сперма встигла дозріти.
Враховуйте, що за рік від кнура треба отримати не менше тисячі спермодоз, тільки тоді його утримання окупається.
Проблеми з якістю сперми
Якісною вважається сперма, у якій не більше 25% аномалій: до 10% цитоплазматичних крапель, до 10% аномалій акросоми, до 5% аномалій голівки. 70% сперміїв повинні рухатися прямолінійно. Якщо якість погіршується, причину часто шукають в порушеннях годівлі, умов утримання, параметрів мікроклімату, експлуатації та людського фактору, забуваючи про механізми сперматогенезу.
Унаслідок змішування секретів придаткових статевих залоз утворюється плазма сперми (рідка фракція). Її хімічний склад залежить від розвитку придаткових статевих залоз і їх секреторної активності та безпосередньо впливає на якість сперми. Плазма сперми кнурів складається із секретів таких залоз: 50–70% — передміхурової, 26% — міхурцеподібних, 20% — цибулинних і 2% — придатка сім’яника.
Є закономірний зв’язок: чим більший об’єм еякуляту, тим менша концентрація сперми (співвідношення між кількістю сперміїв та плазмою), і навпаки (в еякуляті кнурів два-сім відсотків сперміїв). Тому розвиток та функціональна здатність придаткових статевих залоз має безпосередній вплив на показники якості сперми. Через порушення їхньої функції та секреторної активності у кнурів розвиваються:
- олігосперматизм: еякуляту менше норми (< 100 мл);
- олігоспермія: зменшення кількість сперміїв в еякуляті (< 0,10 млрд/ мл);
- некроспермія: мертвих сперміїв в еякуляті більше норми.
- тератоспермія: кількість патологічних форм сперміїв в еякуляті перевищує норму (більше 20%).
На якість сперми кнурів-плідників впливають різні чинники, починаючи від умов її забору до використання. Інколи неправильно визначають нормативні показники нативної (свіжоотриманої) сперми. Наприклад, оцінюючи рухливість сперміїв, нерухомих прирівнюють до мертвих. Однак це не так. Спермій може не рухатися, проте бути живим. Можете самі переконатися: заберіть еякулят у латексній, а не вініловій рукавичці. Результат вас здивує! Після контакту з латексом, спермії не помирають, проте втрачають рухливість. Тому доїти кнура в таких рукавицях категорично заборонено.
На рухливість сперміїв впливає їх електричний заряд. Втративши його, вони перестають рухатися і склеюються голівками (зірчаста аглютинація), а тоді ще й хвостиками (масова коагуляція). Основна причина — високий рівень солей у плазмі сперми: вони нейтралізують негативні електричні заряди сперміїв та спричиняють аглютинацію (склеювання). Аглютинація посилюється в кислому середовищі внаслідок накопичення іонів водню. Розчинені в плазмі сперми солі та органічні речовини змінюють осмотичний тиск, що може негативно позначитися на рухливості сперміїв. Крім того, відомо, що в кислому середовищі спермії рухаються краще, а в лужному, навпаки, — гірше. Тому важливо, щоб вміст препуціального мішка не потрапив в еякулят.
Рухливість сперміїв залежить і від температури навколишнього середовища. При +38–40 °С спермії кнура рухаються зі швидкістю 2,8 мм за хвилину, а коли температура нижче нуля, то втрачають рухливість. Чому це важливо? Спермії повинні потрапити у яйцепроводи якнайшвидше після природного або штучного запліднювання, щоб дозріти в статевих органах свиноматки (капацитація* упродовж 4–6 годин). Вони зберігають здатність запліднювати впродовж 10–12 годин. Порушення транспорту сперми призведе до того, що менша кількість сперміїв буде брати участь у запліднюванні яйцеклітин. Як наслідок, погіршиться заплідненість та багатоплідність свиноматок.
Мертві спермії в еякуляті можуть вказувати на порушення сперміогенезу та функціонування придаткових статевих залоз.
* капацитація — процес активації сперматозоїдів, набуття ними здатності проникати крізь мембрану яйцеклітини, щоб запліднити її.