 |
Артур Лоза, незалежний консультант в галузі свинарства, екс-глава «Асоціації свинарів України» |
Хронологія українського свинарства
За останні десятки років в галузі свинарства відбулися істотні зміни. У радянський період, тобто в період екстенсивного розвитку, поголів'я свиней в Україні досягало 21,4 млн голів. Однак обсяги виробництва становили всього 1,6 млн т.
Потім були 1990-ті рр. Галузь практично була зруйнована: різко скоротилося поголів'я (за даними Мінекономрозвитку, з 1990 по 2007 рр. поголів'я свиней скоротилося в 2,5 рази до 7851,6 тис. голів — прим. ред.), закривалися свинокомплекси, багато гравців ринку ставали банкрутами, розорялися, виходили з цього бізнесу. Була зруйнована інфраструктура, племінні господарства, система племінного забезпечення була на межі виживання, наукові установи ледь дихали в цей період часу.
З кінця 90-х і на початку 2000-х рр. почалося поступове відновлення галузі. З'являлися невеликі підприємства, які намагалися будувати бізнес по-новому.
Наступний період — 2010-і рр. Галузь переймає і впроваджує кращі світові практики, які є передумовою створення конкурентної галузі в Україні. У 2013 році ми досягли максимального попиту на свинину — 990 т.
У 2014-2015 рр. в зв'язку з усім відомими подіями в Україні відбувається стрімке падіння економіки, обсяг попиту на свинину впав практичного на 20%. При цьому 95% експорту свинини доводилося на Російську Федерацію. Однак у 2015 році Росія ввела заборону на ввезення української свинини. В результаті галузь отримала мінус 55% або майже 8% загального споживання, що стало додатковим фактором тиску на внутрішній ринок України. Загальна цифра падіння споживання на той момент становила 25-27%.
Це був величезний удар по свинарству. Але виробництво залишалося відносно стабільним, тому що є якась інерційність галузі. Тобто вона реагує з деяким запізненням на ринкові фактори. Плюс сформувався певний кістяк виробників, які, незважаючи на вкрай складні умови, продовжили працювати в цьому бізнесі, інвестувати кошти і виготовляти свинину.
У 2017 році ми досягли мінімуму. Однак в кінці 2018 року почали спостерігати певні позитивні зміни. Але говорити про початок нового висхідного тренду поки рано, хоча всі передумови для цього є. Ще раніше — в 2016 році, попит почав відновлюватися, але цей процес був повільним. Тотальний дефіцит спровокував істотне підвищення цін. Це стало стримуючим фактором розвитку споживчого попиту. Тому попит змістився на курятину, а свинина перейшла в розряд дефіцитних продуктів.
Позитивна динаміка галузі
М'ясна галузь в усьому світі має позитивну динаміку. При цьому свинина залишається м'ясом №1 і її питома вага досягає 40%. Обсяг світового виробництва свинини становить близько 112 млн т.
В Україні теж йде певне зростання — плюс 1,4-1,5% за обсягами виробництва і споживання свинини. Питома вага споживання становить близько 39%, питома вага свинини від загального обсягу виробництва — 32%. Незважаючи на те, що курятина залишається в пріоритеті і є переважаючою м'ясною продукцією в Україні (47%), свинина все одно знаходиться на 2-му місці і займає істотну частку в загальному обсязі споживання. Тому свинарство як галузь ще живе, і попит на свинину є.
В останні роки в промисловому сегменті було істотне зниження за обсягами вирощування та здачі на забій. Хоча темпи падіння зараз призупинилися.
У 2018 року обсяг вирощування свиней починає демонструвати слабкі оптимістичні тренди. Безперечно, криза призвела до економічного спаду і рекордного скорочення поголів'я свиней. На даний момент без урахування Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей ми маємо менше 6 млн голів свиней.
У нас істотно скорочується сектор присадибних господарств за рахунок економічної складової і африканської чуми свиней (АЧС). Але при цьому в промислових господарствах є деяке збільшення поголів'я. Це говорить про початок позитивної динаміки і про проходження всіляких мінімумів.
Ми рухаємося в напрямку формування галузі на нових принципах. Але паралельно існують ще «ретроградні» господарства, які працюють за радянськими стандартами. Якщо подивитися, як змінилася ситуація з 2010 року, то видно, що поступово присадибний сегмент скорочується, а промислові підприємства мають превалюючий рівень.
Кількість господарств з поголів'ям понад 5 тис. голів істотно збільшується і становить понад 37% (за даними на середину минулого року). 15 найбільших виробників за кількістю маточного поголів'я забезпечують понад 42% пропозиції живця. Наразі ситуація щодо промислового сегменту ще покращилася. Вже зараз ці господарства перевищують 50%. В цілому ж близько 50 господарств є рушійною силою розвитку галузі свинарства в Україні.
Цінова політика
З 2016 року ціна в даному сегменті була на досить низькому рівні. Але в 2017 році спостерігалося її істотне підвищення — практично з 30 грн до 50 грн за 1 кг свинини. Середньорічна ціна була близько 45-46 грн.
За даними Економічної дискусійного клубу, в 2018 році ми мали зростання обсягів імпорту майже на 30% в порівнянні з попереднім роком — 127 тис. т. Якщо порівнювати з європейськими цінами, минулий рік був трохи гірше з точки зору вартості продукції. Це відбувалося за рахунок того, що європейська ціна була значно нижче вітчизняної, створювалися економічні передумови для зростання обсягів імпорту. Цей імпорт тиснув на ринок і, відповідно, на ціну.
Але коли ми дивимося на ціну, враховувати тільки цей показник недостатньо. Є й інший фактор виробництва свинини — собівартість, яка залежить від вартості кормів. Якщо аналізувати цей коефіцієнт привабливості ринку, він демонструє динаміку потенційної маржинальність. Вона має чітку зміну періодів підйомів і спадів. Це називається свинарський цикл.
У 2017 році коефіцієнт співвідношення ціни свинини на фінішний комбікорм становить 8,7. Відповідно до цієї закономірності, середньорічні коефіцієнти в 2018-2019 рр. падатимуть. Після 2020 року знову повинна початися висхідна динаміка. І падіння — це час інвестувати в цей бізнес.
Виклики галузі
Якщо в 2014-2016 рр. був економічний спад, що впливало на розвиток галузі, то зараз ситуація змінилася. Ключовим фактором стала африканська чума свиней. Спочатку це захворювання виявили на кордонах України, потім почало захоплювати північну, східну, центральну частини країни. Довше за всіх тримала оборону Західна Україна. Однак зараз практично вся територія нашої країни стала несприятливою через АЧС.
Правда, тут є незначні певні позитиви. Дана ситуація вимагає від виробників акцентування уваги на біобезпеці, що дозволить не допустити на ферму і інші хвороби.
У 2017 році ми мали рекордну кількість зареєстрованих випадків АЧС. У 2018 році ситуація пішла на спад. Але є інформація, що не всі випадки інфікування реєструються.
Ще один негативний тренд — збільшення частки інфікованих об'єктів. Страждають не тільки невеликі ферми, а й великі господарства. До того ж АЧС не зупинилася на Україні і рухається далі по території Європейського Союзу — Польщі, Румунії, Чехії. У Бельгії зареєстрували рекордну кількість випадків африканської чуми — 457. Найбільше АЧС вдарила по найбільшому виробнику свинини в світі — Китаю. Африканська чума свиней — це нова реальність, з якою ми повинні рахуватися і з якою галузь повинна співіснувати. Це окрема стратегія, окремі заходи, окремі завдання. Але поки не буде винайдена вакцина від цієї хвороби, ми повинні розуміти, що це наша реальність, на 5, а можливо, і більше років.
PigUA.info за матеріалами latifundist.com