Глобальний ринок м’яса: нові тренди

41102

Україна поки не може похизуватися значними здобутками у сфері експорту свинини, проте є невід’ємною частиною глобального ринку м’яса. Якщо певні зміни у світовій торгівлі м’ясом не мають на наш ринок прямого впливу, опосередкований з часом відчувають усі оператори галузі. Тому тримати «руку на пульсі» настроїв та очікувань виробників не тільки свинини, а й інших видів м’яса в еру глобалізації необхідно для виваженого планування подальших кроків розвитку. 

Євген Шатохін, експерт з виробництва та переробки продукції тваринництва

ГЛОБАЛЬНИЙ ПОГЛЯД

Гравці ринку м’яса, які дивляться у  майбутнє, активно обговорюють низку питань, від яких залежать плани їх подальшого розвитку. Серед найактуальніших—вплив виробництва тваринницької продукції на навколишнє середовище та очікувані кліматичні зміни, сталий розвиток, а також здоров’я тварин як однієї з вагомих складових здоров’я людей.

Важливим викликом для м’ясної галузі залишається продовольча безпека, оскільки населення світу продовжуватиме зростати: до 2050-го кількість людей на планеті збільшиться на 38%—до 9,6 млрд осіб. Хоча близько мільярда з  них не мають можливості регулярно достатньо харчуватися, експерти м’ясної галузі впевнені, що споживання усіх видів м’ясної продукції зростатиме, особливо в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.

До 2030-го року там проживатиме 60% населення світу, 65% із них матимуть середній рівень достатку, а отже, будуть потенційними споживачами свинини. З огляду на це, відповідь на питання м’ясників «Куди далі рухатися?» проста: до найбільшого споживача свинини у  світі—Китаю, де свинина була й  залишиться основним джерелом тваринного білка. І хоча вже продаємо п’ятачки, хвости, ратички у цьому напрямку «в обхід» через В’єтнам чи Гонконг, ніхто не дає гарантій, що так продовжуватиметься через рік-два, тому необхідно вже зараз працювати над офіційним виходом на цей ринок. Тим паче, що у Китаї вже зафіксували перші випадки африканської чуми свиней (АЧС), що може істотно спростити налагодження торгівлі свининою, виробленою в Україні.

Водночас, важливо розуміти, що відповідного темпу зростання обсягів виробництва на тлі збільшення ємності ринку м’яса у  світі не відбудеться. Експерти прогнозують, що впродовж наступної декади приріст виробництва усіх видів м’яса дещо послабиться. Так, наприклад, у найближчі 3–5 років оператори працюватимуть в умовах вищих цін на виробничі ресурси, змін споживацьких преференцій, епізоотичних викликів (в тому числі АЧС). Кліматичні зміни також не оминуть м’ясний ринок, адже від погодних умов залежить доступність кормів для виробників. Водночас виникне необхідність адаптуватися до регуляторних змін та нових торгівельних угод, а також потреба впроваджувати інноваційні технології у виробництво.

НОВІ СТРАТЕГІЇ ЗБУТУ

В останні роки традиційні канали збуту поступово втрачають свою силу, а  ланцюжок постачання, ланкою якого тривалий час були супермаркети, трансформується. Надзвичайно жваво нині розвивається електронна комерція, хоча в роки її започаткування не мала жодних зв’язків із продовольством. Утім, уже за п’ять років близько 80% харчових продуктів реалізовуватимуть через електронні платформи. Так, уже зараз Amazon успішно торгує м’ясом, причому не тільки мороженим, а й охолодженим. Чому цей сегмент успішно розвивається? Сьогодні покупець готовий платити за емоції та за зручність, а електронна комерція цілком відповідає цим вимогам.

Для багатьох учасників першочерговою рушійною силою розвитку та, водночас, непростою задачею є реалізація продукції та маркетинг як її «локомотив». Він зараз розвивається дуже динамічно, адже новий час диктує нові стратегії просування м’яса та м'ясопродуктів.

Крім того, сьогодні на маркетинг значно впливають цифрові технології та соціальні медіа. Так, сприйняття продукту віднедавна формується не під впливом промоційних кампаній від виробника, а через призму інформації, яку поширюють про продукт в Інтернеті, в тому числі через відгуки користувачів.

Разом із тим, простежуваність та прозорість набувають особливої важливості, оскільки 65% споживачів хочуть знати більше про їжу, яку вони споживають. Ці два важливих аспекти не розглядають як спосіб вирішення ветеринарних проблем чи контролю за якістю виробництва з боку держави. Так, молоді, чиї преференції вже зараз диктують умови роботи виробника, важливіше знати історію виробництва та походження продукту: де та як жила ця тварина, чим її годували і  т.д. Цей тренд вже відчувається у світі, тож незабаром буде відчутніший і в Україні.

Утім, ці новинки хоча й  несуть суттєві зміни та корегують «правила гри» на глобальному ринку м’яса, на відміну від інших надбань сучасних технологій не означають революційних змін. Стає зрозумілим, що ми досить стрімко наближаємося до ринку продовольства майбутнього—із продуктами-замінниками рослинного походження, зі штучним м’ясом, вирощеним в  лабораторії, з  тваринами, які завдяки генній інженерії стали несприйнятливими до низки хвороб, що зараз завдають виробникам значних збитків.

З огляду на це, сучасні умови вимагають пильності та гнучкості від виробників м’яса та свинини: треба вчасно відстежувати та «ловити» нові течії змін, аби не сісти на мілину.

ПРО НАСЛІДКИ АЧС В КИТАЇ

«Які зміни для глобального ринку свинини потягне за собою АЧС у Китаї, залежатиме від того, який підхід протидії поширенню цієї хвороби обере тамтешній компетентний орган.

Якщо АЧС матиме такі ж темпи поширення в країні, як пташиний грип, то це відчутно негативно вплине на чисельність свинопоголів’я. Зокрема, взяти під контроль пташиний грип, незважаючи на наявність вакцини, Китаю не вдалося. На заваді цьому стала значна питома вага присадибного вирощування птиці та стихійної торгівлі продуктами із неї, що призвели до численних «точкових» спалахів. За відсутності вакцини проти АЧС ситуація може бути ще гіршою. Як наслідок, попит на свинину імпортного походження в Піднебесній зросте. Це сприятиме підвищенню рівня світових цін на свинину.

Враховуючи торгівельні війни між США та Китаєм, скористатися посиленим попитом з боку останнього зможуть експортери з ЄС та Латинської Америки. Україні ця ситуація також може дати певні «бонуси». По-перше, очікувана активізація торгівлі ЄС з Китаєм помітно змінить тиск надходження імпортної свинини від західних сусідів на внутрішній ринок. Крім того, поширення АЧС в цій країні ставить нас в приблизно рівні умови. Тож якщо раніше серйозно до питання налагодження експорту свинини з України до Китаю не ставилися через відповідні епізоотичні бар’єри, тепер цей аргумент втратив силу. На мою думку, впровадження системи компартментів «розв’яже» вітчизняним операторам руки та дасть можливість розвивати зовнішні канали збуту. Особливо це має зацікавити тих операторів, які вже мають або планують інвестувати кошти в інтеграцію вирощування свиней із забоєм та переробкою. Враховуючи теперішні українські реалії, прибутки, забезпечувані виключно на перевагах вертикальної інтеграції, на внутрішньому ринку будуть неспівставно нижчими за фінансові результати від поставок до Китаю, наприклад, морожені та охолоджені продукти готові до споживання.

Проте сприяння держави у відкритті китайського ринку недостатньо для виходу на нього. Необхідно займати активнішу позицію, знаходити китайських партнерів, які були б зацікавлені в вітчизняній свинині та продукції з неї.

Це буде чи не єдиним варіантом реалізації експортного потенціалу свинарської галузі України найближчим часом».

*Всесвітній м’ясний конгрес — глобальна подія, яка раз на два роки збирає усіх, хто долучений до роботи ринку червоного м’яса: від виробників свинини, яловичини, телятини та баранини до тих, хто займається збутом продукції з них. Цього разу вперше за двадцять років подію приймали США (м. Даллас, Техас). Наступна у 2020-му — відбуватиметься у Мексиці.

PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №4 (46), серпень 2018 р.