Потреби в енергії
Поросні свиноматки використовують енергію, отриману з кормів, на підтримку життєдіяльності, прирости та розвиток плодів.
Потреби в енергії для підтримки життєдіяльності найбільш мінливі, оскільки залежать від умов утримання. Так, якщо температура оптимальна, вони становлять 455 кДж обмінної енергії (ОЕ) на кілограм метаболічної маси* (ММ). Тобто тварина вагою 120 кг потребує 16,5, а 300-кілограмова — 32,8 МДж ОЕ на добу для забезпечення життєдіяльності. Іншими словами, доросла свиноматка повинна споживати за добу на 1,25 кг корму (еквівалент різниці — 16,3 МДж ОЕ) більше, ніж свинка. Потреби в енергії для розвитку плодів відносно стабільні і становлять близько 5% від загальних затрат. Вони поступово збільшуються впродовж поросності. Так, після 112-го дня середньодобова потреба в ОЕ, яку організм свиноматки використовує на розвиток плодів, становить лише 1,6 МДж/доба (близько 120 г корму) на 12 плодів.
Потреби в енергії для приростів поросної свиноматки залежать від її ваги, стану здоров’я та кількості опоросів. Вирішальним критерієм є цільова кондиція. Згідно з рекомендаціями, прирости первісток не повинні перевищувати 35 кг, а дорослих свиноматок (якщо вони мають оптимальну вагу) дорівнювати нулю.
За оптимальних умов утримання вищеописані потреби поросних свиноматок в енергії — стандартні (таблиця 1). Затрати енергії на забезпечення життєдіяльності та прирости можуть трохи змінюватися залежно від генотипу, Особливо коли йдеться про ультрам’ясних свинок.
З таблиці 1 видно, що від моменту запліднювання до опоросу потреби свиноматок в ОЕ зростають приблизно на 7 МДж/доба. Найбільше енергії тварини витрачають на підтримку життєдіяльності, проте цей показник, як уже зазначалося, буде змінюватися залежно від умов утримання і статусу здоров’я стада.
Таблиця 1. Потреби поросних свиноматок в енергії, коли умови утримання оптимальні (Close and Cole, 2000).
* метаболічна маса — жива вага у 0,75 ступені.
Умови та система утримання
Нижня критична температура (НКТ) — це мінімальна температура, коли свині витрачають найменше тепла. За оцінками експертів, НКТ для поросних свиноматок — 12—23°C, залежно від їхньої ваги, кількості споживаного корму і системи утримання. Для свиноматок, яких утримують в індивідуальних станках без підстилки, оптимальна НКТ — 20°C. Якщо температура зменшується на градус, потреба в енергії збільшується приблизно на 19 кДж/кг ММ. Наприклад, якщо свиноматка важить 200 кг, а температура в приміщенні — 15°C, порцію корму потрібно збільшити на 6 МДж ОЕ/доба (приблизно 0,45 кг корму). Якщо цього не зробити, холод може негативно позначиться на її кондиції і репродуктивній функції.
Потреби свиноматок в енергії, яку вони витрачають для забезпечення життєдіяльності, також залежать від системи утримання. У тварин, яких утримують індивідуально, вони зазвичай більші на 2,5 МДж ОЕ/доба (приблизно 0,2 кг корму/доба). Одна з причин — у станках свиноматки активніші. По-друге, вища НКТ: на відміну від групового утримання, де тварини гріються одна об одну, коли відпочивають, у станках такої можливості немає. Навіть якщо температура в приміщенні нижча від оптимальної, свиноматкам у групах потрібно в середньому на 8,5 МДж ОЕ/доба (приблизно 0,6 кг) менше, ніж тим, яких тримають індивідуально. З другого боку, при груповій системі важко уникнути різниці в приростах свиноматок.
Годівля свиноматок упродовж ранньої поросності
Нині поширена практика, коли свиноматкам, а особливо первісткам, дають менше корму впродовж ранньої поросності, щоб забезпечити максимальне виживання ембріонів. Ще у 80-ті довели: у свиноматок, які багато їдять після запліднювання, високий відсоток прохолостів. Результати останніх досліджень продемонстрували, що 2,8 кг корму на добу (37 МДж ОЕ/доба) не мають згубного впливу на виживання ембріонів та розмір гнізда (таблиця 2).
Таблиця 2. Відсоток запліднюваності первісток і виживаності ембріонів на 35-ий день поросності залежно від добового споживання корму та його складу (Athorn et al., 2012).
* стандартний раціон: 2,5% жиру, 4,5% сирої клітковини.
** джерела клітковини: помольна суміш, вівсяні висівки.
Під час іншого експерименту (Langendijk, Athorn, 2012), який тривав упродовж перших 25 днів поросності, первісткам давали різну кількість корму: 1,6, 2,35 та 3,2 кг на добу. На сьомий день виміряли рівень прогестерону. Найбільше його було в крові свиноматок, які споживали найменше корму. Проте відсоток опоросів був найкращий у тварин, яким давали 3,2 кг корму.
Коли свиноматок переводять у групи, може виникнути інша проблема — недоїдання. Щойно тварин об’єднали, вони одразу ж встановлюють ієрархію, нерідко з бійками. Свиноматки, які опи-няються на нижніх щаблях, часто недоїдають, а отже, гірше ростуть. Результати досліджень свідчать, що ризик повернутися в охоту в них у рази вищий, порівняно з тими, які мають високий статус і з’їдають свою даванку. Адже прирости і нарощування шпику впродовж ранньої поросності впливають на відсоток опоросів і чисельність гнізд. Так, під час одного з експериментів (Dr Pieter Langendijk) первісток не годували впродовж 36 годин на 10-ий день поросності. У результаті їхні гнізда були меншими на 2,5 поросяти. Тобто недоїдання і тимчасове голодування свиноматок можуть мати серйозні негативні наслідки. Стежте, щоб у груповій системі утримування первістки споживали не менше 2 кг (26 МДж ОЕ), а дорослі свиноматки — не менше 2,5 кг (32 МДж ОЕ) корму на добу.
Годівля свиноматок упродовж пізньої поросності
Під час цієї фази активно розвиваються плоди та збільшуються молочні залози, а отже, організм свиноматки потребує більше поживних речовин. Тому більшість виробників вірять: якщо свиноматка багато їсть на останньому етапі поросності, їй не загрожує катаболічний стан (коли через дефіцит поживних речовин зменшується м’язова маса, а натомість відкла-дається жир), вона швидше і легше пороситься, а значить, у гнізді менше мертвородів. Крім того, тоді після опоросу свиноматка теж їстиме більше.
З другого боку, результати багатьох досліджень доводять, що споживання більшої кількості корму впродовж середньої та пізньої фаз поросності не впливає на вагу поросят при народженні та кількість живонароджених у гнізді. Додаткова енергія, яку отримує свиноматка, переважно конвертується в її м’язову масу чи жир, особливо якщо вага плодів на момент опоросу оптимальна — 1,5 кг. Цю тезу доводять результати експерименту (P. Hughes, W. Wettere), під час якого свиноматки впродовж останніх шести тижнів поросності отримували на кілограм більше корму, ніж рекомендовано. Їхні новонароджені не важили більше, ніж поросята контрольної групи, у гніздах не зменшилася кількість мертвородів і дрібних поросят (<1 кг). Єдине, чого досягли, — збільшили прирости свиноматок, що, в свою чергу, загрожує втратою апетиту в період лактації (тварини жирної кондиції відмовляються їсти), а це погано як для здоров’я матері, так і її дитинчат.
Науковці довели лінійну залежність між тим, скільки корму свиноматка споживає впродовж поросності, і тим, скільки вона їсть під час лактації. Так, збільшення порції з 2,5 до 3,5 кг на добу (раціон стандартний) на останньому етапі поросності погіршує споживання корму в підсисний період на 12,2% (Langendijkand, Chen, 2012). Згідно з розрахунками, кожні зайві 10 МДж ОЕ (приблизно 0,8 кг) в раціоні свиноматки впродовж середньої та пізньої фази поросності зменшать добове споживання корму на 1,1–1,7 кг під час лактації.
Упродовж останніх трьох—чотирьох тижнів поросності порції свиноматок повинні бути такими ж, як і в період з 30-го до 85-го дня (проте не менше двох кілограмів на добу). В разі потреби добову даванку можна збільшити максимум на 0,3 кг, але загальне добове споживання ОЕ не повинно перевищувати 40 МДж (приблизно 3 кг корму). Якщо свиноматкам дають великі порції, обов’язково простежте, як вони споживатимуть корм упродовж лактації.