Якщо канібалізм зафіксували вперше, то рішення — виявити та ізолювати тварин, які проявляють інтерес до чужих хвостів, і/або тварин, чиї хвости «постраждали». Проте набагато частіше ситуація складніша, комплексна та не має очевидних рішень. Кусання хвостів у господарстві може бути випадковим, спорадичним. Хоча є випадки, які перетворюються на безкінечну проблему. Причому ця «згубна звичка» обходиться у круглу суму, а гарантованого засобу для її усунення чи попередження немає.
Про основні причини, які провокують кусання хвостів, та практики боротьби з цією «згубною звичкою» читайте у рубриці «Практичне свинарство з Андрієм та Ілоною Грабенко» у журналі «Прибуткове свинарство: воєнний дайджест» №3 (75), червень 2023 р.