 |
Айнур Флор, експерт у царині свинарства |
АМІНОКИСЛОТИ
Шлунково-кишковий тракт свині не здатний перетравити весь сирий протеїн, який надходить із кормом. Для нарощення м’язових тканин використовується лише 30–40%, а решта 60–70% — виводяться з організму у вигляді аміаку.
Для повноцінного росту важливий оптимальний баланс амінокислот, а не загальна кількість сирого протеїну*. Тож вміст останнього можна знизити без шкоди для здоров’я, й навпаки, отримати позитивний економічний ефект.
Збалансованість корму за амінокислотами визначають за співвідношенням засвоюваного лізину до енергії. Важливо відслідковувати цю кореляцію, щоб зрозуміти, наскільки можна знижувати загальну кількість сирого протеїну, чи є «запаси» і як при цьому не порушити баланс.
Співвідношення засвоюваного лізину й енергії у кормах — індивідуальне для кожного господарства. Тому, якщо ви вирішили знижувати вміст протеїну, опирайтеся лише на власні показники.
|
* Протеїн, який входить до раціону свиней, повинен містити 10 незамінних амінокислот: аргінін, гістидин, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, фенілаланін, треонін, триптофан, валін. Брак хоча б однієї з них, навіть при надлишку білка, призводить до порушення азотного обміну, сповільнення росту й розвитку тварин, зниження репродуктивної здатності тощо. |
КОНТРОЛЬ УМІСТУ СИРОГО ПРОТЕЇНУ
Є кілька шляхів зниження вмісту сирого протеїну в кормах:
- Додавання синтетичних амінокислот. Проте є мінуси висока ціна цих компонентів, зокрема лізину та метіоніну.
- Високоякісні джерела, багаті на білок: рибне борошно, картопляний білок, знежирене молоко тощо. Питання ціни залишається відкритим ці компоненти також недешеві.
- Використання сировини з високою перетравністю амінокислот у тонкому кишечнику. Виключення становить ріпаковий шріт (перетравність лізину 70%).
- Покращення мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Це сприятиме кращому перетравленню і засвоєнню амінокислот. У нагоді стануть пробіотики, ферменти та кислоти.
Підбираючи білкові компоненти корму, важливо звертати увагу не на загальний уміст сирого протеїну, а на рівень засвоюваного лізину.
Переваги зниження сирого протеїну у кормах
По-перше, зменшення викидів азоту, що робить свинарство екологічнішим. Це нині актуально для вітчизняних свинарів.
По-друге, зниження концентрації аміаку у виробничому приміщенні. Коли вона надмірна — погіршуються продуктивність поголів’я (середньодобові прирости можуть знижуватися на 65 г), конверсія корму (в середньому на 0,25), свині відчувають стрес, стають агресивними, зростає ризик канібалізму.
По-третє, менше навантаження на організм й обмін речовин. Утилізація аміаку, який виділяється при розщепленні протеїну, з утворенням сечовини відбувається в печінці. Цей процес її перенавантажує і забирає багато енергії.
ПРАКТИКА: 4 ДОСЛІДИ З ПРОБІОТИКАМИ
Щоб перевірити ефект від скорочення вмісту сирого протеїну в кормах, провели низку досліджень. Зокрема, фокусувалися на додаванні у раціон пробіотиків, які мають захисну дію, — пригнічують активність патогенної мікрофлори та її негативну дію на організм.
№1. Обмін речовин
18 поросят віком 3–3,5 тижні поділили на дві групи: контрольну й дослідну. Останній у корм додавали пробіотик (1,2x109 КУО/кг корму). Експеримент тривав 4-и тижні. Після завершення перевіряли засвоюваність корму в тонкому кишечнику та вміст сечовини й аміаку.
У тварин дослідної групи виявили нижчий рівень сечовини в крові й аміаку в хімусі. Це демонструє, що пробіотик, який згодовували тваринам, підвищив засвоюваність поживних речовин. Навантаження на печінку знизилося, а обмін речовин покращився.
№2. Виділення аміаку
Під час іншого дослідження вимірювали емісію газів з гною. Для нього відібрали 16 кнурців (маса 25,60 ± 0,10 кг) й довільно розділили їх на дві групи — контрольну й дослідну (згодовували пробіотик). Експеримент тривав 120 годин, рівень газів перевіряли щоденно. У результаті емісія аміаку (NH3) зі зразків гною, отриманого від «дослідних» поросят, була нижчою, ніж у контрольній групі.
Додавання пробіотиків у корми робить «свою справу». Так, потрапивши у кишечник, вони підкислюють середовище, витісняючи хвороботворні бактерії (E. Coli, Salmonella тощо). Крім того, ці добавки синтезують ферменти, які покращують засвоюваність поживних речовин. Ензими, що виробляються пробіотиками, вміють «підлаштовуватися» до субстрату шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Наприклад, руйнувати крохмаль кукурудзи, коли раціон на неї багатий.
Пробіотики є джерелом молочнокислих бактерій, які теж позитивно впливають на мікрофлору. Вони борються з патогенами, діючи м’якше й «розумніше», ніж антибіотики. Останні «забирають» з кишечника і хвороботворні, і корисні бактерії. Так, шлунково-кишковий тракт залишається відкритим до інфекцій, зокрема вторинних. А молочно-кислі бактерії, навпаки, підтримують розвиток тих мікроорганізмів, які мають позитивну дію на кишечник.
На мікрофлору ШКТ і засвоюваність у тонкому кишечнику можуть впливати стрес-фактори. Тому в роботі з тваринами треба враховувати:
- щільність поголів’я;
- годівлю, зокрема перехід між раціонами, забруднення мікотоксинами тощо;
- інфекції;
- умови утримання (неправильно налаштований мікроклімат, погана якість повітря тощо).
№3. Падіж
Під час ще одного досліду увагу звертали на рівень падежу свиней. Експеримент проводили на свинокомплексі потужністю 5000 відгодівельних місць, розташованому у Нідерландах. Він тривав рік і три місяці. Тварин годували кормом з додаванням пробіотиків. За рахунок цього падіж свиней скоротився на 42%: за перші 7 місяців він дорівнював 62 голови, а впродовж наступних 8-ми — 36 свиней.
№4. Виробничі показники
Дослідження провели американські вчені. Їх метою стало перевірити, як зниження кількості сирого протеїну в раціоні впливає на виробничі показники.
Для експерименту, який тривав від відлучення (22±2 дні) і до забою (168-ий день), відібрали 1200 свиней (генетика РІС). Їх розділили порівну на чотири групи (2 дослідні і 2 контрольні). Усіх тварин годували кукурудзяно-соєвим раціоном, дослідним додавали пробіотик. Корм і вода — ad libitum впродовж усього досліду. Дві групи (дослідна й контрольна) споживали раціон з рекомендованою поживністю, решта — зі зниженою (1,2% менше чистої енергії і на 2% — амінокислот).
На завершення експерименту основні показники — маса (102 кг на 168-ий день), споживання корму, конверсія тварин у всіх групах майже не відрізняли. Це означає, що, незважаючи на нижчий рівень сирого протеїну в дослідних групах, виробничі показники цих тварин не погіршилися.
Таким чином, за рахунок скорочення сирого протеїну в кормах можна суттєво покращити травлення свиней, засвоюваність поживних речовин, а відтак і конверсію корму та знизити відсоток падежу. Крім того, це дозволяє скоротити відгодівельний період на кілька днів. А всі ці покращення позитивно «відобразяться» на економіці виробництва.
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №5 (53), жовтень 2019