«Ми цього року два рази сіяли і два рази нічого не зібрали. У Бессарабії 80% господарств, у яких загинули озимі, спромоглись, позичивши гроші в банках, посіяти ярі. Станом на сьогодні близько 30% площ уже загинуло. Ще на відсотках 30 бачимо, що немає шансів щось зібрати. Тому приблизно відсотків під 70 — це повторна загибель уже пересіяних культур», — зазначає керівник «Компанії Агро Юг» з Білгород-Дністровського району Одещини Олександр Денисенко.
Аграрій розповідає, що крім засухи полями «пройшлась» і буря, яка перейшла у град. В результаті у його господарстві вибило 82 га соняшнику і 130 га проса.
В Ізмаїльському районі Одещини чимало господарств пересіяли площі озимих, однак тепер змушені кукурудзу переробляти на силос, а поля із соняшником — передисковувати: урожаю немає.
«Їх сіяли після пшениці, ячменю, ріпаку, — розповідає керівник „СФГ Ратушненка М.І.“ Микола Ратушненко. — Попередні культури витягнули на себе весь залишок вологи. Наприкінці травня дощі трохи пройшли, але вони були локальними і у вигляді злив, тому позитиву від них ніякого: все стекло і земля залишилась такою ж сухою. Рослини піднялись до 50−60 см. Кукурудза навіть не викинула мітелку, а соняшник у деяких місцях головку сформував, а у деяких — ні. Ми у своєму господарстві нічого не пересівали. Після загибелі озимих, передискували ці площі і залишили під паром: не бачили економічної вигоди у пересіві», — розповідає агровиробник.
На урожай ярих сподівались і в господарстві Юрія Яловчука ТОВ «Колос», яке знаходиться у Великомихайлівському районі Одещини. Однак, перспективи невтішні.
«Ми посіяли восени пшеницю, ріпак, ячмінь, а з навесні з ярих — теж ячмінь, горох, кукурудзу, соняшник. Загалом із 2 тисяч гектар зібрали всього 500 тонн зерна. Ріпак пропав ще з осені, а урожайність інших озимих — 2−3 ц з 1 га. Тисячу га ми взагалі не збирали. Думали, що за рахунок кукурудзи виправимо становище. Але вона висохла. І всю кукурудзу, яку ми посіяли на зерно, доводиться косити на силос. Маємо надію ще на соняшник, але втрачаємо її щодня, бо він також сохне. У нас 450 пайовиків. Згідно із договором, їм потрібно видати по 2 тонни зерна, на що треба 900 тонн. А ми маємо всього 500, тому наразі прийняли рішення видавати половину», — каже сільгоспвиробник.
Втрата двох урожаїв та ще й після попереднього неурожайного року — катастрофічна для агровиробників. Наразі немає чим платити орендну плату та податки. Аграрії відзначають: у регіоні наростає соціальна напруга, яка буде лише посилюватись. Місцеві бюджети недоотримають значні суми коштів.
Разом з тим, ще у травні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства обіцяло виділити кошти для компенсації збитків за втрачені посіви озимих. Однак, аграрії так нічого і не отримали. Більше того: цього тижня Міністр Мінекономрозвитку Ігор Петрашко заявив, що механізму виділення коштів на безповоротній основі для компенсації втрат аграріїв міністерство так і не знайшло.
«Це не відповідає дійсності: механізм відшкодування збитків аграріям є і Всеукраїнська Аграрна Рада неодноразово наголошувала на цьому та пропонувала його до розгляду та реалізації. Про пропозиції ВАР чудово знають і в Міністерстві, і в уряді. Адже ми це питання підіймали ще навесні і озвучували під час наради з аграріями, яка відбулась після їхнього протесту під стінами Кабміну та Офісу Президента», — наголошує заступник голови ВАР Денис Марчук.
Зокрема, Всеукраїнська Аграрна Рада пропонує:
- перерозподілити кошти бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку виділено 4 млрд. грн, шляхом внесення змін до постанови уряду від 8 лютого 2017 р. № 77. На один із її напрямків — «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» — передбачено 1,2 млрд грн. Кошти саме цього напрямку можна спрямувати на компенсацію збитків аграріям, які постраждали від посухи;
- гроші для агровиробників можливо виділити також із резервного фонду бюджету. Умови використання таких коштів передбачають їх повернення. Однак, через внесення змін до пункту 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету можливо передбачити виділення коштів на безповоротній основі суб'єктам господарювання. Зокрема, в разі загрози продовольчій безпеці України, спричиненої наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.
ВАР закликає Мінекономрозвитку, уряд та парламент використати обидва запропоновані механізми для виділення коштів!