Нині виробників свинини не потрібно переконувати в необхідності заходів біобезпеки. Принцип «порожньо—зайнято», система утримання свиней на окремих майданчиках, використання ефективних вакцин — усе це істотно знижує ризик захворювання. Проте є й винятки із правил — Mycoplasma hyopneumoniae, яка продовжує підривати здоров’я свиней, крадучи прибутки підприємств.
M. hyo — поширений на свинофермах патоген, який при цьому важко ідентифікувати
Щоб з’ясувати, чи респіраторне захворювання, присутнє на фермі, викликане мікоплазмою, необхідно провести комплексне дослідження, яке включає:
- вивчення клінічних ознак;
- результати лабораторних аналізів;
- післязабійний огляд легень.
А тепер про кожний пункт детальніше.
Характерні клінічні зміни мають вас насторожити!
Серед типових симптомів неускладненої мікоплазмової пневмонії виділяють хронічний сухий непродуктивний кашель, що з’являється на 7–14-ий день після інфікування. Проте ціла низка інших хвороботворних організмів може викликати у свиней клінічні ознаки, схожі на інфікування M. hyo, причому нерідко вони присутні в організмі тварини одночасно, адже M. hyo підвищує сприйнятливість свиней до інших патогенів, зокрема до Pasterella multocida, ЦВС-2, вірусу РРСС та грипу свиней. Тому кашель сам по собі чи вкупі з утрудненим диханням не може однозначно вказувати на те, що причиною захворювання є M. hyo — щоб уникнути «лжедіагнозу» без комплексної діагностики не обійтися!
Серед інших клінічних ознак, окрім кашлю та сапання, у свиней, що страждають на мікоплазмову пневмонію, спостерігають також легку або помірну лихоманку, кудлатий волосяний покрив, погіршення апетиту та обсягу споживання корму, що призводить до погіршення виробничих показників.
Зверніть увагу на ураження легень
Діагностика M. hyo починається з анамнезу (збір даних та історія господарства), оцінки характерних клінічних ознак, патологоанатомічного діагнозу й огляду легень. Коли ветеринари оглядають легені, то враховують зміни кольору тканин, оцінюють характер та ступінь уражень, зону їх локалізації, визначають присутність сторонньої рідини тощо. Якщо пошкоджені легені M. hyo, ділянки уражень чітко розпізнавані, їх колір може варіюватися від темно-пурпурового до сірого, тканини пошкоджені та запалені. Проте такі ж патології можуть спричиняти й інші інфекції, тому встановлення остаточного діагнозу — справа діагностичної лабораторії.
Діагностика M. hyo потребує низки лабораторних тестів
Які методи найбільш ефективні для діагностування Mycoplasma hyopneumoniae?
- ПЛР (Полімеразна ланцюгова реакція) або, простими словами, копіювання ДНК. Завдяки цьому тесту можна визначити, чи ДНК патогена присутня у пробі, взятій у свині. Процедура нескладна. Тварину фіксують, завдяки рото розширювачу тримають її пащу відкритою, вводять ендотрахеальну трубку і беруть пробу. Також завдяки ПЛР досліджують рідину з легень забитих тварин. Єдиний недолік ПЛР — тест «не бачить» різниці між інфікуванням і хронічною інфекцією.
Відбір проби для ПЛР-аналізу - ІФА (Імуноферментний аналіз або ELISA-тест) виявляє антитіла до хвороботворного організму. Цешвидкий і дешевий метод для
діагностування інфекціїM. hyo на рівні стада, хоча він малоінформативний нарівні однієї тварини. Для того, щоб в організмі свинейсформувалися антитіла до цього патогену, повинніпройти тижні, а то й місяці. До того ж імунна відповідь кожної тварини індивідуальна. Тому результати ІФА-тесту використовуються лікарями та експертами для визначення концентрації інфекції в стаді та моменту інфікування тварин. - Гістологічне дослідження тканин легень. Цей метод протилежний серологічному і проводиться на рівні однієї тварини (кількох тварин). Його використовують для визначення характеру та ступеню ураження тканин, а також для дифференціального діагнозу при інфікуванні одночасно кількома патогенами. Щоб встановити діагноз, необхідно дослідити уражені тканини під мікроскопом.
Ще раз наголосимо, що правильна діагностика Mycoplasma hyopneumoniae базується на комплексному врахуванні клінічних ознак, рузультатів патологоанатомічного розтину або післязабійного огляду легень, та потребує підтвердження у діагностичній лабораторії. І хоча є виробники, які вважають такий підхід надміром і непотрібними витратами, однак господарство в результаті тільки виграє, заощадивши час та гроші.
Розумна профілактика
Більшість генетичних компаній постачає тварин вільних від Mycoplasma hyopneumoniae. Тому робота нової ферми або заміна поголів’я старої ферми дозволяє підтримувати невисокий рівень інфекції Mycoplasma hyopneumoniae. Звісно, за умови надійної програми адаптації та акліматизації тварин в період карантину.
Інше питання, чи збережеться цей статус у подальшому?
Якщо поряд (3 км, за новими даними до 9 км) знаходиться господарство (господарства) з M. hyo, то не виключено, що саме ці об’єкти можуть слугувати потенційним джерелом зараження.
У більшості регіонів неможливо залишитися вільним від M. hyo. Вірогідно, що регіони з низькою концентрацією свинокомплексів мають менший ризик розповсюдження та інфікування цим патогеном.
Якщо ваше господарство благополучне щодо M. hyo, утримуйте ферму в закритому режимі, використовуючи виключно штучне запліднювання. Ізолюйте тварин, що потрапляють на ферму, мінімум на 6-8 тижнів, проводьте діагностичні тести та вакцинацію.
Підвищення ризику виникнення захворювання може бути пов’язане з кількома факторами:
- великі групи тварин та надмірна їх концентрація;
- низька температура в приміщеннях, високий рівень вологості та шкідливих газів. Пил та висока бактеріальна забрудненість повітря також можуть ускладнити ситуацію;
- наявність агресивних вірусних та бактеріальних патогенів, таких як ЦВС-2, вірус РРСС, АПП тощо.
З другого боку, незважаючи на ефективність вакцин, умови утримання свиней відіграють не менш важливу роль у контролі M. hyo. Фактори, що можуть зашкодити розповсюдженню цього патогену, включають:
- Густоту заповнення станків для свиней на карантині. Оптимальний простір на одну голову становить 2,2–2,4 м2, залежно від ваги свиней. Це допомагає знизити стрес і забезпечує оптимальні умови для повноцінного розвитку тварин.
- Температуру. Найголовніше — уникати перепадів температури, постійно підтримуючи її на одному рівні.
- Вентиляцію. Її головне завдання — знизити вологість і концентрацію шкідливих газів у свинарнику, що підтримуватиме здоров’я респіраторного тракту ремонтних тварин.
Ціла низка патогенів може викликати у свиней клінічні ознаки, схожі на інфікування M. hyo, причому нерідко вони присутні в організмі тварини одночасно, адже M. hyo підвищує сприйнятливість свиней до інших збудників, зокрема до Pasterella multocida, ЦВС-2, вірусу РРСС та грипу свиней. Щоб уникнути «лжедіагнозу» без комплексної діагностики не обійтися!
Коротка довідка
Mycoplasma hyopneumoniae (M. hyo) — мікроорганізм, який викликає мікоплазмову та ензоотичну пневмонію свиней. Особливість мікоплазми в тому, що вона не має клітинної стінки (тільки тришарову мембрану), а отже, нечутлива до деяких груп антибіотиків. Передається M. hyo переважно через контакт з інфікованою твариною, крім того інфекція може переноситися аерогенно на 2,5-3 км (збудник швидко гине поза тілом свині, однак у вологих прохолодних умовах може існувати впродовж 2-3 днів). Група найвищого ризику — свині на дорощуванні та відгодівлі.
Інкубаційний період залежить від дози патогену: якщо велика — приблизно 11 днів, помірна — 4–6 тижнів. Малі дози сприяють прогресуванню хронічних захворювань.
M. hyo потрапляє в організм, чіпляючись за вії епітелію дихальних шляхів, що призводить до їх склеювання та руйнації, інтенсивного виділення слизу. Як наслідок, патогенним мікроорганізмам «відкривається шлях» в організм тварини через респіраторний тракт. Саме тому мікоплазмоз часто гармонійно співіснує з вірусними (РРСС, ЦВС-2) та бактеріальними інфекціями (P. multocida, B. bronchiseptica, S. suis, H. parasuis, A. pyogenes).
Нормальний війчастий епітелій респіраторного тракту
Війчастий епітелій, уражений M. hyo
M. hyo ослаблює імунну відповідь організму свиней: одночасно пригнічує імунітет і стимулює продукування лімфоцитів. Найбільша шкода від неї в тому, що тварини виробляють менше протизапальних цитокінів, включаючі ті, які відповідають за ступінь запалення та хронічний характер мікоплазмової пневмонії.