Нові екологічні правила ведення бізнесу: який алгоримт роботи?

• Згідно з Законом «Про оцінку впливу на довкілля», якщо ви хочете будувати/реконструювати ферму, то повинні зібрати пакет документів, передати його чиновнику. Далі він на свій суб’єктивний розсуд вирішує дозволяти будівельні роботи чи ні. Які прогнози щодо того, наскільки просто отримати такий дозвіл?
   
• Михайло Соколов: Чиновник приймає рішення про не-/допустимість рівня впливу підприємства на навколишнє середовище. При цьому він повинен розглянути всі документи, насамперед результати громадських слухань з цього приводу. Проте жодних критеріїв, на які він повинен посилатися, приймаючи рішення, законом не установлено. Також не передбачено прийняття підзаконних актів, які б містили ці критерії. І це при тому, що закон вступає в силу 18-го грудня цього року.
   
• Як внесені зміни у Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» спростили/ускладнили процес отримання дозволів на будівництво?
   
• Вадим Шестаков: Цьогоріч ТОВ «Дан-Фарм Україна», здійснюючи реконструкцію ферм, ще керувалося старими нормами. Проте все-таки проводили оцінку впливу на довкілля у рамках експертизи проекту реконструкції.
  Насправді, така процедура була передбачена в законодавстві ще з 2012-го року. І для всіх об’єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку, її проходження обов’язкове. Перелік таких об’єктів передбачений у постанові КМУ «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» від 28-го серпня 2013-го року. Зокрема, до нього входять будь-які тваринницькі комплекси на 5 тис. голів.
  Попередня версія закону «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала 5 категорій складності об’єктів будівництва, для перших трьох оцінка впливу на довкілля не була обов’язковою. Оскільки ми реконструювали комплекс за 4-ою категорією складності, змушені були проходити таку експертизу, а ще — доповнити проект низкою різних додатків (кілька томів з різними екологічними розрахунками, які нам розробляла приватній компанія). До того ж обов’язковою складовою цього пакету документів є протокол про проведення громадських слухань (уникнути цього неможливо). Щоб їх скликати, необхідно подати оголошення в газету, повідомивши місцеве населення про захід, де вони можуть висловити свої пропозиції та дати погодження на реконструкцію/будівництво.
  У нашому випадку з цим проблем не виникло, адже маємо добрі стосунки з населенням. Звісно, було кілька людей незадоволених, але всі підписали погодження на будівництво. Це вигідно для обох сторін, оскільки, по-перше, в процесі будівництва і введення в експлуатацію створили близько 100 робочих місць. По-друге, підприємство постійно надає різного роду допомогу громаді сіл, де розташована ферма.
  Тож, пройшовши необхідні процедури і зібравши всі документи, передали їх на розгляд і врешті отримали дозвіл на реконструкцію. Тому з власного досвіду заспокою, що в цьому немає нічого надзвичайного і складного.
   
• Михайло Соколов: Новий ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» досить детально прописує систему громадських слухань, що унеможливлює їх формальне проведення. Проте у ньому не описано механізму, який може застосувати чиновник, приймаючи рішення щодо допустимості впливу підприємства на навколишнє середовище. Це загрожує тим, що підприємці не матимуть підстав для оскарження рішення чиновника, і, відповідно, створює додаткове поле для корупції.
  Крім того, необхідно не тільки детально встановити нормативи/критерії оцінки, а й прописати методику їх розрахунку. Це зробить процедуру отримання дозволів на будівництво зрозумілою та прозорою.
   
• Якщо отримали дозвіл на початок реконструкції/будівництва до набуття сили цього закону, то документацію потрібно буде готувати за старою чи новою процедурою?
   
• Михайло Соколов: Кожен випадок — індивідуальний, але якщо юридично оформити початок реконструкції до того, як закон вступить в силу, то дозвільну документацію отримаєте «по-старому». Закони в Україні не мають зворотної дії в часі.
   
• Для свиноферм актуальним є питання утилізації гною. Як зараз з ним поводитися, щоб все було законно?
   
• Мар’ян Троцький: Щодо ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», влучно підходить вираз про те, що «жорстокість законів компенсується необов’язковістю їх виконання». Він вступив у силу в травні минулого року, але, по-перше, дотримання цього закону фактично ніхто не контролює, а по-друге, ніхто його не виконує. Адже інспектор керується підзаконними актами і перевіряє ступінь їх виконання. А у випадку цього закону вони ще не погоджені. Причому точиться «війна» між Мінагрополітики та Мінприроди. Адже гній належить до ІІ категорії побічних продуктів, а єдиним органом, який може перевіряти відповідність нормам поводження з ним, є Держпродспоживслужба. Екологи такого права не мають.

Журнал «Прибуткове свинарство» — унікальне спеціалізоване видання в Україні, присвячене виключно свинарству. Перший номер з’явився у вересні 2010-го року.

Контакти для придбання/підписки журналу: