Однак досягти цього непросто. І хоча генетичний потенціал свиней чималий, на практиці його повністю майже не реалізують.
Так, поросята на момент відлучення (28-ий день) можуть мати масу 9 —10 кг. Насправді ж не всі ферми досягають навіть 7–7,5 кг. Завдяки якісному менеджменту в цеху опоросу результат можна покращити, хоча повністю реалізувати генетичний потенціал все одно не вдається.
Робота у цеху опоросу
Оператори часто не усвідомлюють, що одне з їхніх основ- них завдань у цеху опоросу, — контролювати, щоб усі поросята отримували достатньо молозива і молока. Безперечно, багато залежить від молочності свиноматки, на яку, в свою чергу, впливають різні чинники — генетика, клімат, умови утримання, споживання корму тощо.
У середньому свиноматка продукує 9 л молока на добу. Звісно, є тварини, які дають до 14 літрів, однак немало таких, чия молочність не перевищує 6–7 л.
Якщо опорос пройшов без ускладнень, новонароджене порося впродовж перших 3-ох хвилин повинно встати на ноги і не пізніше, ніж через 20 хв. почати ссати молозиво. На цьому і варто зосередитися, адже поросята не мають запасів антитіл, уміст глікогену в їхньому організмі невеликий, а запаси жиру — мінімальні. Тож, щоб вижити, вони повинні отримати достатню кількість молозива, а згодом і молока.
Зважайте, що чим більше гніздо, тим більше молока секретуватиме свиноматка (лінійна залежність). При цьому «даванка» на порося знижується (рисунок 2), коли у гнізді більше 11–12-и поросят.
На споживання молока впливає і сосок, який дістався поросяті. Так, експериментально доведено, що маса сисунів, що захопили передні соски, була на момент відлучення на 3 кг більшою, ніж тварин, які ссали задні, — 9 кг проти 6 кг відповідно.
У дикій природі проблем із браком молока не виникає. Свиноматка секретує його стільки, щоб вистачило для вигодовування всього потомства. Проте через постійне генетичне удосконалення, спрямоване на багатоплідність, а не молочність свиноматок, маємо великі гнізда і при цьому дефіцит молока. Відтак одне з обмежень, яке не дозволяє повноцінно розкрити генетичний потенціал, — великі гнізда.
Крім того, наслідок селекції — не лише більша кількість живонароджених і відлученців, але й метровородів.
Не всі поросята споживають достатню кількість молозива впродовж перших 12-и годин життя, а отже, недоотримують імуноглобуліни, що негативно позначиться на здоров’ї. Це також ускладнює перехід від материнського (пасивного) імунітету до набутого (активного). Щоб усі поросята отримували достатньо молока, практикують використання свиноматок-мачух. Проте пересаджувати сисунів можна тільки тоді, коли ви впевнені, що це не загрожує поширенням захворювань. Намагайтеся залишати якомога більше поросят (14 тварин) зі свиноматкою. Пересаджувати не можна пізніше 4-го дня життя. Щоб не переміщувати поросят між гніздами, потрібно забезпечити їх більшою кількістю молока. Найпростіше це зробити за допомогою замінника. Давати його треба всім поросятам. Підгодівлю можна починати з 2-го дня після народження.
- поросята будуть здоровіші і краще ростимуть;
- зменшиться падіж до і після відлучення (2–4%);
- збільшиться кількість відлученців на гніздо;
- гнізда будуть однорідніші;
- необхідність у свиноматках-мачухах зникне або зменшиться;
- збільшиться загальна маса гнізда; покращиться споживання корму поросятами.
Проте зважайте, що для того, аби досягти таких результатів, замінник повинен бути не тільки якісним, але й смачним!