Денис Башлик
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
Ми живемо у неймовірній країні, мужністю котрої захоплюється весь світ. Цьогоріч не хочеться зупинятися на негараздах, їх було достатньо, але у планах багато роботи і заповітна перемога України, а поки пропоную проаналізувати, що нам вдалося зробити для наближення цієї події. Унаслідок нападу рф дрібні виробники втратили фінансову і товарну ліквідність, адже товарне кредитування припинилося, а експорт продукції значно ускладнився. З огляду на це, серед пріоритетних напрямів роботи Мінагрополітики стало термінове вирішення нагальних проблем агросектору та створення найсприятливіших умов для проходження посівних та збиральних кампаній. Отже:
Найскладніша в історії України посівна
Попри повномасштабну війну, українські аграрії змогли провести надважкий сезон сільськогосподарських робіт, ба більше — зібрати урожай зернових та олійних культур з площі 19 млн га, загальним розміром у 67 млн тонн. Вони всупереч значним ризикам, навіть під обстрілами, виходили в поля. У такий спосіб наша країна змогла повністю забезпечити себе продовольством на наступний рік.
Державний аграрний реєстр, або простими словами «Дія» для аграріїв — розпочала роботу в серпні 2022 року і стала незамінною платформою для підтримки українських аграріїв. За неповних 5 місяців роботи ДАРу, ми отримали такий результат:
— майже 100 тис. зареєстрованих активних користувачів;
— повноцінно впроваджені коштом Європейського Союзу та інших іноземних партнерів 4 програми підтримки малих агровиробників — бюджетна субсидія на 1 га сільгоспугідь і спеціальна бюджетна дотація на ВРХ (корови) усіх напрямів продуктивності (50 млн євро); перша гуманітарна допомога у вигляді засобів тимчасового зберігання зерна (рукавів) місткістю 200 тонн, реалізована у партнерстві з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО); у продовження цієї програми — реєстрація для отримання комплектів спеціальної техніки для завантаження / розвантаження зернових рукавів
Це все — лише початок, попереду багато планів, ДАР має бути онлайн-агрохабом, а не лише інструментом розподілу допомоги.
Надання грантів у межах урядової програми «єРобота» зі створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та створення теплиць
Загальна сума гранту по обидвох напрямах програми наразі складає понад 378 млн тис. грн, загальна площа — 1087,46 га
70 наказів вже підписано по закладенню або розвитку садів загальною площею майже 1072,37 га на загальну суму 322 млн грн, 8 наказів — по розвитку тепличних господарств, загальною площею 12,35 га, загальна сума становить 48,9 млн грн.
У трійку лідерів серед регіонів-учасників програми за площею насаджень та створення теплиць входить Закарпаття, Львівщина та Київщина, за сумою грантів — Закарпаття, Дніпропетровщина, Львівщина
Пільгове кредитування за програмою «5−7-9»
За даними Фонду розвитку підприємництва, з 24 лютого найбільше кредитів взяли компанії у сфері сільського господарства — 50,8% усіх пільгових кредитів. У такий спосіб, за 2022-й рік понад 41 193 аграрії залучили кредитів на 90 млрд 850 млн грн. Серед ТОП-5 регіонів за показником отриманих коштів — Київщина (14,9 млрд грн), Вінниччина (8,8 млрд грн), Кіровоградщина (8,3 млрд грн), Дніпропетровщина (6,5 млрд грн), Одещина (5,8 млрд грн грн).
Ринок землі, який попри ситуацію в країні продовжує функціонувати
За період війни в Україні укладено майже 42 тис. земельних угод загальною площею ділянок понад 77 тис. га. Найактивніші регіони (за кількістю угод та площею земель, щодо яких зареєстровано правочини): Хмельниччина (8,1 тис. га); Вінниччина (8 тис. га); Полтавщина (8 тис. га); Кіровоградщина (7,8 тис. га); Дніпропетровщина (7,6 тис. га).
За останні два тижні було укладено 5 389 правочинів у межах ринку землі за площею в понад 11 тис. га.
Загалом за увесь період функціонування ринку землі станом на зараз укладено 142 945 земельних угод, їхня площа сягає 322 194 га.
Початок роботи цифрового Державного картографо-геодезичного фонду України та автоматизація послуг державного земельного кадастру
Йдеться про спрощення, автоматизацію та систематизацію процедури приймання картографічних матеріалів, а у перспективі - отримання доступу до необхідних картографічних матеріалів на певну територію для виконання різних державних завдань.
Також без уваги неможливо лишити нові функціонали державного земельного кадастру:
— автоматичний розрахунок НГО земельної ділянки, розташованої у межах населеного пункту (за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей як про НГО земель населеного пункту, так і про саму земельну ділянку);
— можливість у частині визначення державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів за принципом випадковості під час здійснення державної реєстрації земельних ділянок, утворених шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки;
— автоматизована видача витягу про НГО земельних ділянок с.-г. призначення за межами населених пунктів.
Усі ці нововведення не лише усувають бюрократію в організації даних процесів, вплив людського фактора, але й значно економлять час та бюджет.
Відновлення логістики та експорту
Ключовою логістичною проблемою на початку масштабного вторгнення стало блокування морських портів. З огляду на це, було важливо переорієнтувати український експорт на альтернативні маршрути. Завдяки європейським партнерам було розпочато програму «Шляхи солідарності», так за 10 місяців війни вдалося вивезти 39 млн тонн агропродукції. У такий спосіб, сьогодні ми вийшли на довоєнний рівень експорту, що становить приблизно 6,8 млн тонн в місяць.
За останній місяць 2022 року було відвантажено 6,8 млн т агропродукції, що на 900 тис. т більше, аніж за листопад. Загалом грудень позначився очікуваним зменшенням поставок ріпаку. Натомість збільшився експорт кукурудзи, він становить 3,3 млн т. Обсяг вивезеної пшениці за грудень залишається незмінним і становить 1,6 млн т. Також майже незмінними залишилися поставки соняшникової олії та соєвих бобів. Загальний обсяг відправок за 10 місяців у розрізі культур: 15,6 млн т — кукурудза (39,96%); 8,6 млн т — пшениця (21,98%); 3,3 млн т — соняшникова олія (8,37%); 3 млн т — ріпак (7,75%); 2,7 млн т — насіння соняшника (6,92%); 2,2 млн т — шроти (5,8%); 1,7 млн т — ячмінь (4,37%); 1,7 млн т — соєві боби (4,48%), 188 тис. тонн — соєва олія (0,48%).
акож важливо зазначити, що наприкінці листопада за ініціативи Президента було започатковано гуманітарну продовольчу програму Grain from Ukraine, у межах якої українське збіжжя експортується до країн Африки та Азії, які найбільше страждають від продовольчої кризи та потребують термінової допомоги. До цієї програми вже приєднались понад 30 держав-донорів (країни ЄС, США, Канада, Велика Британія, Японія, Корея, Катар) і міжнародних організацій. Уже залучено майже 200 млн дол. внесків. У такий спосіб навіть в умовах війни Україна залишається гарантом продовольчої безпеки у світі.
Обертаючись на перелік усіх цих досягнень, можна впевнено сказати, що результати, які ми маємо сьогодні - перевершили прогнози, які ми мали на початку війни. Своєю мужністю та відданістю наш агросектор вразив увесь світ. Попри це, лишаються проблемні питання, які все ще потребують вирішення. Йдеться про загальну ситуацію в агрогалузі. Збитки від війни в сільському господарстві, підраховані Мінагрополітики спільно з KSE у вересні показали, що втрачено майже чверть галузі - прямі збитки сягають 6,6 млрд дол., а непрямі - 34,5 млрд дол. Це означає, що кожен день із цих 10 місяців війни наші аграрії продовжують зазнавати серйозних збитків. Наразі втрачено понад 20% наявних посівних площ і понад 70% зрошуваних. Це означає, що попереду ще багато роботи, а після перемоги — ще більше.
PigUA.info за матеріалами agropolit.com