Страхування свиней від АЧС

Історія розвитку агрострахування

Cтрахування тварин, зокрема свиней, є різновидом страхування аграрних ризиків (агрострахування), що також включає страхування посівів, багаторічних насаджень та аквакультур. 

Агрострахування, що є частиною майнового страхування, розпочали в Європі приблизно 200 років тому як механізм захисту від збитків, спричинених загибеллю  тварин чи природними катаклізмами (наприклад, знищення посівів градом).

Батьківщиною агрострахування вважають Німеччину, де перші поліси почали оформляти ще в 1830-их роках. Займалися цим невеликі товариства взаємного страхування — об’єднання фермерів, які формували спільний фонд. Причому могли робити це вже після страхового випадку, коли було відомо розмір збитку, який треба компенсувати за рахунок учасників об’єднання. З розширенням географії діяльності ці фонди взаємодопомоги трансформувалися в сучасні страхові компанії, що почали працювати за принципом: спочатку формування фонду за рахунок страхових платежів, а тоді його використання для страхових відшкодувань.

Агрострахування активно розвивається впродовж останніх 70-ти років завдяки урядам розвинених країн, які вбачають у ньому інструмент забезпечення продовольчої безпеки та зниження непередбачуваних витрат державного бюджету через природні катаклізми та інфекційні хвороби тварин. Попит на агрострахування стимулювали шляхом субсидій від держави на компенсацію частини страхових платежів та створення державних агентств з управління агроризиками, які здійснювали різноманітні функції, зокрема, розробку, стандартизацію програм страхування, визначення їх справедливої вартості, управління якістю роботи страхових компаній тощо.  Піонерами стали США, які 1938-го запровадили федеральну систему підтримки та розвитку агрострахування, яка донині залишається найрозвиненішою в світі.  

Нині підтримка агрострахування в розвинених країнах щорічно перевищує 12 млрд дол. США (США, Канада, Японія, країни ЄС) та сягає понад 4 млрд дол. США у більше ніж 30 країнах, що розвиваються, Азії, Африки та Південної Америки.

Перелік ризиків та шляхів їх страхування

Глобально у сегменті тваринництва виробники крім стандартних страхових продуктів інвестують у такі специфічні інструменти фінансової безпеки:

• страхування тварин (компенсується вартість загиблої, вибракуваної або вимушено забитої тварини);
• страхування недоотриманого прибутку, постійних та додаткових витрат через загибель тварин.
• страхування посівів (загибель у період перезимівлі  або недоотримання врожаю);
• параметричне страхування погодних умов (високої температури, опадів тощо), супутникового індексу рослинного покрову або врожайності кормових культур з метою зниження непередбачуваних збитків від браку кормів або їх здороження;
• страхування зниження маржі господарства через падіння цін на живець або подорожчання кормів.
• страхування від ризиків контамінації води та кормів.

Агрострахування на пострадянському просторі

За часів Радянського Союзу страхування посівів, багаторічних насаджень та тварин було обов’язковим. Після розпаду РС та періоду занепаду агрострахування відновилося на початку 2000-их, зокрема за рахунок системи субсидіювання страхових платежів (досвід Росії) або зобов’язання для отримання дотацій та форвардних державних закупівель (як це сталося в Україні). Водночас розвивається і добровільне страхування, адже аграрії прагнуть ефективно управляти ризиками. Так, за даними проекту Світового Банку з розвитку агрострахування в Україні, у 2017-му обсяг страхування посівів сягнув 7,7 млн дол. США (оформлено 957 договорів страхування на площу 657 тис. га),  а тварин — близько 85 тис. дол. США (оформлено 23 договори страхування).

У Росії, де діє часткова компенсація страхових платежів з боку держави, обсяг страхування більший — 22,3 млн дол. США  (474 договори страхування, понад 1,35 млн га площ) та  13,5 млн дол. США (381 договір страхування, близько 4.5 млн застрахованих голів) відповідно.

В обох країнах зі страхових продуктів розвиненими є тільки страхування тварин та посівів (загибель у період перезимівлі або недоотримання врожаю).

Від чого страхують свиней?

Застрахувати тварин, зокрема свиней, можна від таких ризиків (стандартний перелік):

а) неінфекційні та інфекційні хвороби, окрім переліку небезпечних епізоотій згідно зі списком Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин;

б) нещасні випадки, а саме:

• • • • дія електричного струму;
      • утоплення;
      • збив транспорт або тварина потрапила під рухомі частини обладнання;
      • напад диких звірів або бродячих собак;
      • отруєння травами або речовинами;
      • укус змій або отруйних комах;
      • травми;
      • сонячний або тепловий удар
      • замерзання;
      • падіння в яму, ущелину тощо.

в) протиправні дії третіх осіб, в т. ч. крадіжка, розбій, побиття тварини тощо.

г) пожежа, вибух, удар блискавки, падіння пілотованих літальних апаратів.

д) стихійні лиха (удар блискавки, землетрус, повінь, обвал, просідання ґрунту, зсув, буря, ураган, буран, шторм, злива, град, снігопад та інші стихійні явища).

Франшизу* встановлюють щонайменше в розмірі вартості 3–5 тварин. Вона може сягати 10–30% від вартості поголів’я, залежно від того, який розмір страхового платежу на голову готовий сплачувати агровиробник.

Додатково можна застрахувати також такі ризики, як тепловий стрес та удушення через непередбачувану поламку обладнання, втрату або загибель тварин через бунти, страйки та громадські заворушення, збитки під час транспортування свиней між фермами тощо.

Розмір страхової суми (вартість, на яку страхують голову) еквівалентний ринковій вартості тварини (для племінного поголів’я) або очікуваній собівартості кілограма живої маси (для свиней на відгодівлі). Кількість тварин, яких страхують, та вартість голови в договорі страхування вказуються за кожною категорією та віковою групою (наприклад, окремо для кнурів, свиноматок, свинок, свиней до 30 кг, 30–60 кг, понад 60 кг). Якщо коливання в межах кожної  групи перевищуватиме 10%, то страхова сума визначається як максимально можлива вартість тварин у кожній групі, з подальшим наданням господарством щоквартальних звітів про фактичні середньомісячну кількість та вартість свиней по кожній групі.

* Франшиза — частина збитку у разі страхового випадку, яку за свій рахунок відшкодовує страхувальник.  

Чи можна застрахувати ферму від АЧС?

Страхові компанії окремо розглядають та оцінюють страхування свиней від епізоотичних хвороб, зокрема африканської та класичної чуми. Проте успішні приклади є і в Україні: страхування великого виробника  від АЧС на повну вартість тварин через відомого міжнародного страхового брокера «Аон». Компанія щороку поновлює страховий поліс, незважаючи на те, що в Україні динаміка АЧС позитивна. Стабільна позиція страхової компанії брати на себе ризик зумовлена довготривалою співпрацею з агровиробником, який застрахував цей ще до початку перших спалахів АЧС в Україні.

Програма страхування від АЧС покриває:

• вартість загиблих та вимушено забитих тварин у випадку інфікування господарства;
• вартість вимушено забитих тварин у зоні захисту у рамках ліквідації спалаху;
• вимушений забій тварин на фермі через тимчасову заборону на їх переміщення;
• витрати на утилізацію загиблих та забитих тварин.  

Для тих, хто зараз бажає застрахуватися від АЧС, є 2 опції:

1. Індивідуальний страховий захист.
2. Модель колективного взаємного страхування.

Індивідуальна страховка від АЧС

Коли агровиробник намагається індивідуально застрахуватися від АЧС, то повинен враховувати, що:

• Вітчизняні страхові компанії не можуть самостійно брати на себе ризик АЧС у великих господарствах, тому заручаються перестрахуванням з боку великих міжнародних страховиків та перестрахових товариств.
• Міжнародних страховиків та перестрахових товариств, які готові страхувати свиней від АЧС, обмежена кількість.
• Процес оцінки ризику довготривалий — 1–3 місяці — адже  треба заповнити опитувальник, організувати інспекцію ферми з боку представників страховика, підготувати пакет документів, що підтверджують біобезпеку та здоров’я тварин.
• У разі позитивного рішення, господарство повинно страхуватися від усіх ризиків (пожежа, нещасні випадки тощо). АЧС страхують тільки з певним сублімітом (як правило, сягає 10–20% від загальної вартості тварин).
• Вартість страхового полісу складати 4–6% вартості тварин, франшиза на випадок АЧС — 25–30% від страхової суми.

Незважаючи на такі обмеження відповідальності страховика щодо АЧС та високу вартість страховки, страховка може бути вигідною:

• Якщо господарство велике та має кілька виробничих майданчиків у різних локаціях, субліміту може бути достатньо, щоб покрити спалах АЧС принаймні на одному з них.
• Якщо не було збитків у перший рік страхування, можливо підвищити ліміт та отримати додаткову знижку страхового тарифу.

Модель колективного взаємного страхування від АЧС 

Модель колективного взаємного страхування від АЧС була створена завдяки спільній ініціативі Асоціації «Свинарі України» і міжнародного страхового брокера «Аон». Її суть у тому, що на загальну кількість бажаючих страхуватися господарств оформляється один договір страхування.

Залежно від масштабу такого страхування, сформований страховий фонд  дозволяє  покрити певну кількість загиблих від АЧС упродовж року тварин.  Наприклад, якщо колективно буде застраховано 400 000 свиней, то при тарифній ставці 4% за вирахуванням витрат на додаткове перестрахування та обслуговування програми, сформованого фонду вистачить, щоб компенсувати збитки від загибелі 11–12 тис тварин.

Ця модель страхування має кілька значних переваг порівняно з індивідуальним страхуванням:

• Можливість за рахунок додаткового перестрахування отримати більший обсяг страхового захисту.
• Спрощена процедура страхування (треба надати менший обсяг інформації про ферму та супровідної документації).
• Можливість повернути значну частину сплачених коштів або зарахувати їх як сплату за страховку на наступний рік. Завдяки такому механізму кінцева вартість страхування може сягати біля 35 грн на порося на відгодівлі або 125 грн на свиноматку. При цьому, в разі спалаху АЧС господарство відшкодовує до 75% вартості загиблої або забитої тварини.
• Можливість згодом розширювати страховий захист, зокрема страхувати ризик втрати валового прибутку через призупинення діяльності ферми через АЧС.

Варто враховувати, що модель колективного взаємного страхування вимагає чітких скоординованих рішень та дій всіх її учасників, а також участь відносно однорідних за розміром та рівнем біобезпеки ферм.

Приклад колективного страхування свиней від АЧС

Ферма замкнутого циклу (1250 свиноматок, загальне поголів'я близько 12 тис.) бажає взяти участь в договорі колективного страхування від АЧС.

Робимо розрахунок, виходячи з вартості купівлі свиноматок та ціни реалізації відгодованих свиней. Наприклад, якщо свиноматка коштувала 350 євро (11 200 грн.) а реалізована товарна  свиня — 100 євро (3 200 грн.), то:

Страхова сума = 1 637 500 євро  (1250 х 350 + 12 000 х 100).

Початковий та максимальний платіж: 1 637 500 х 4%  = 65 500 євро.

Якщо річна збитковість договору колективного страхування нульова (не було випадків АЧС на фермах учасників), то остаточний платіж складатиме 1 637 500 х 1.1% = 16 375 євро.

Якщо річна збитковість не перевищить 72,5%, то остаточний платіж розраховується так. Наприклад, річний страховий платіж договору склав 1 000 000 євро. Розмір збитку — 600 000 євро. Отже, річна збитковість — 60% (600 000 / 1 000 000). Остаточний страховий платіж = 1 637 500 х 4% х [100% - (72.5% - 60%)] =  57 312 євро.

Чи запрацює ця модель в Україні, стане відомо вже найближчим часом.

PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №6 (48), грудень 2018 р.