 |
Олександр Романов, незалежний експерт зі здоров’я та благополуччя свиней |
Поширеність хвороби
Щоб перевірити розповсюдженість ілеїту в Європі, провели епізоотологічний моніторинг: індивідуальний — перевіряли тварин різних груп, а також тестували господарства в цілому. Загалом у перевірці взяли участь 342 ферми. У результаті з’ясували, що серед поголів’я свиней найсприйнятливіші до хвороби свиноматки (75–80%) та свині на відгодівлі (60%). Щодо самих господарств, негативними щодо ілеїту було < 1% учасників дослідження, а рівень серопозитивності, порівняно з індивідуальним моніторингом, — значно вищий (таблиця 1). Це свідчить про високу поширеність хвороби.
Перебіг
Lawsonia intracellularis — етіологічний агент хвороби — вражає останні 50 см тонкого кишечника (клубова, сліпа і перша третина ободової кишки). Розрізняють клінічну та субклінічну форми хвороби (таблиця 2): Субклінічна форма протікає безсимптомно й характеризується переважно зниженням середньодобових приростів поголів’я та пізнішим досягненням забійної маси. При такій формі захворювання збудник уражає лише клубову кишку, «оминаючи» сліпу та ободову. Тому при безсимптомному перебігу не спостерігають діареї, що виникає через ураження товстого кишечника.
Клінічну поділяють на гостру та хронічну. Гостра форма трапляється досить рідко — лише у 2–5% випадків. Найчастіше страждають ремонтні свинки та свині на останньому етапі відгодівлі. Основні симптоми — кров’яниста діарея, втрата маси, блідість, можлива раптова загибель тварин. Ці ознаки дуже схожі на виразку, що може «збити з пантелику» при постановці діагнозу. Часто гостра форма розвивається, коли «наївні» (не мають імунітету) тварини контактують зі значною кількістю збудника. Іноді причиною може стати припинення антибіотикотерапії, яка «блокує» Lawsonia intracellularis, за кілька тижнів до реалізації поголів’я: організм свині беззахисний до збудника й хвороба «вистрілює».
Хронічну форму виявити простіше — вона мляво протікає, спричиняє діарею (кашоподібна, водяниста). Свині гірше споживають корм, на завершенні етапу відгодівлі спостерігають значну кількість тварин, які не досягнули цільової забійної маси. При патанатомічному розтині виявляють характерні зміни: потовщення, набряк і проліферацію, у просвіті кишки можливі один або кілька кров'яних згустків, що часто змішуються із фібрином та вмістом кишечника. Разом із тим, клінічні прояви хвороби часто можна переплутати з ознаками інших захворювань, зокрема з дизентерією свиней (Brachyspira hyodysenteriae), клостридіозом свиней (Cl. novyi), епідемічною діареєю (PED), цирковірусом свиней 2-го типу (PCV2), сальмонельозом (S. cholerasuis, S. tiphimurium), спірохетозним колітом (Brachyspira pilosicoli), геморагічним синдромом кишечника (PBS), виразкою шлунку й неспецифічними (кормовими) колітами.
Можливі втрати, спричинені хворобою
Залежать від перебігу (гостра, хронічна чи субклінічна форма) та наслідків хвороби. Так, господарство може недоотримати кошти за поросят, які вчасно не досягли забійних кондицій через гостру форму хвороби або були вибракувані після хронічного ілеїту. Гірша конверсія корму, спричинена порушенням всмоктування поживних речовин, чи вища вартість ліків теж можуть стати додатковими статтями витрат (таблиця 3).
Діагностика ілеїту
При підозрі на ілеїт і для його успішного контролю потрібно: — ураховувати тип виробничої системи; — відмічати клінічні ознаки (діарея та її характер, кількість хворих поросят, їхній вік); — слідкувати за економічними показниками та їх динамікою за останні 6 місяців (прирости, конверсія корму, зміна маси поросят);
— розуміти статус господарства щодо Lawsonia intracellularis. За потреби здійснити епізоотологічний моніторинг. Якщо статус відомий — перевірити програму контролю та медикації (чи використовують антибіотики, які, на якому етапі);
— мати дані про рух поголів’я;
— знати програму вакцинування стада;
— моніторити історію захворювань на фермі (чи реєстрували, коли тощо). Щоб виявити хворобу, застосовують усі доступні методи аналізу, які допомагають максимально швидко та точно встановити діагноз і відрізнити ілеїт від подібних захворювань. При цьому найдієвішими визнані гістологічні та серологічні (ІФА) тести, полімеразноланцюгова реакція (ПЛР). Імуно-ферментний аналіз (ІФА). Для нього потрібно 50–55 зразків від тварин різних вікових груп (табли- ця 4). Класичний приклад динаміки хвороби у господарстві закритого циклу, який виявили за допомогою ІФА (рису- нок 1).
— «позитивні» свиноматки та поросята віком 10 тижнів (після зниження колострального імунітету близько 6-го тижня життя). Від моменту інфікування до утворення антитіл проти Lawsonia intracellularis проходить три тижні. Надалі спостерігають наростання — підвищується відсоток серопозивних тварин і збільшується титр антитіл. Полімеразно-ланцюгова реакція (ПЛР) — цінний інструмент для виявлення збудника безпосередньо в кишечнику. Проте іноді можна отримати хибні результати тесту, наприклад, через неправильно відібрані зразки, коли фекалії збирають з підлоги. Гістологічні дослідження — необов’язковий, але корисний тест, завдяки якому можна визначити ураження ворсинок (фото 5). Це допомагає встановити діагноз, адже фахівці просто розрізнять характерні зміни, спричинені Lawsonia intracellularis та, приміром, Brachy- spira. КОНТРОЛЬ ЗАХВОРЮВАННЯ Основні інструменти контролю ілеїту: Гігієна та менеджмент. Оскільки передача захворювання здійснюється фекально-оральним шляхом, треба слідкувати за рухом поголів’я, не допускати контакту з іншими тваринами, підтримувати належні умови утримання.
Антибіотики (з водою та кормом). Оптимально застосовувати через 2 тиж- ні після інфікування (чекаємо на сероконверсію, і лише тоді лікуємо!). Термін лікування варіює залежно від мети — чи то лікування гострого випадку, чи профілактична медикація триває 3–21 день, залежно від антибіотика (введення, доза, чутливість до Lawsonia intracellularis). Вакцинування. Поросят імунізують з 3-тижневого віку. Жива вакцина має захисну здатність до кінця періоду відгодівлі. Паралельне застосування антибіотиків не впливає на ефективність захисту, крім 7-денного «вікна», коли відбувається щеплення. У цей період антибіотики застосовувати не можна, інакше вони боротимуться проти вакцини.
Висновки
Ілеїт — поширене захворювання свиней у всьому світі, але є дієві засоби боротьби з ним. Виробникам перш за все потрібно зосередитися на профілактиці хвороби, дотримуючися доброго менеджменту тварин і гігієни виробничих приміщень. Власний імунітет до захворювання, зміцнений антибіотикотерапією, є виз- наним методом контролю захворювання, проте має і недоліки. Тварина повинна перехворіти для створення власного захисту. На тлі посилення резистентності до антибіотиків окремих ізолятів Lawsonia intracellularis та, враховуючи вартість втрат від захворювання, все більше фермерів розглядає вакцинування проти ілеїту як безпечний та економічно доцільний метод контролю захворювання.
«Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХ енд КГ»:
 |
Телефон: 044-494-1275 Факс: 044-494-1271 |
 |
вул. Л. Толстого, 57 БЦ «101 Tower», 17-ий поверх 01032, Київ,Україна |
 |
boehringer-ingelheim.ua |
