 |
Ігор Вощенко, к.вет.н., доцент кафедри акушерства та хірургії Сумського національного аграрного університету, співвласник ТОВ «Краснопільський ММК» і ТОВ «Рябушківський Бекон» |
— Які напрями розвитку аграрного сектору, зокрема в Сумському регіоні, вважаєте найголовнішими?
Насамперед, свинарство. На початку 2019-го в Сумській області у всіх категоріях господарств налічували 114,7 тис. свиней, в т. ч. у промислових — 50,3 тис. голів. Розведенням свиней в області займається 60 господарств, з яких є два племінних репродуктори з розведення свиней породи Велика Біла (95% генофонду) та Ландрас, а також два потужні свинокомплекси, де одночасно утримують близько 10 тис. гол. свиней у кожному, — ТОВ «Краснопільський ММК» і ТОВ АФ «Вперед».
Тому пріоритетне завдання розвитку аграрного сектору на Сумщині — підвищення ефективності свинарства з використанням кращого генетичного й технологічного потенціалу.
— Що, на вашу думку, знижує ефективність роботи свиногосподарств?
Захворювання. З практичного досвіду зауважу, що чимало проблем створює дизентерія свиней — інфекційне захворювання, збудником якого є Brachyspira hyodysenteriae, що характеризується кривавим проносом і некротичними ураженнями товстого відділу кишечника. Вона спричиняє як прямі фінансові збитки через зниження приростів, погіршення конверсії корму, витрати на лікування, падіж (в окремих випадках), так і непрямі втрати — через припинення продажу племінного й товарного поголів’я, а за необхідності — його депопуляцію.
— У чому полягає небезпека дизентерії для підприємств?
Хвороба зазвичай вражає свиней усіх вікових груп, а лактуючі свиноматки можуть інфікувати цілі гнізда. Інкубаційний період триває 10–30 днів, хоча може сягнути й 60-и залежно від рівня патогенного навантаження. Бактерії потрапляють у товстий відділ кишечника, де розмножуються, колонізуючи його слизові оболонки. Крім того, збудник продукує два шкідливі токсини й гемолізин, спричиняючи типові ураження організму на рівні епітеліальних клітин й рідше у власній пластинці слизової оболонки кишечника.
Клінічні ознаки розвиваються впродовж 5–21 дня після інфікування. Головна ознака хвороби — діарея — фекалії від темно-сірого до темно-коричневого кольору з домішками слизу. Спочатку перебіг хвороби гострий, температура тіла підвищується до 40,5 °С, тоді нормалізується. Хворі свині пригнічені, втрачають апетит, худнуть, у них порушена координація. Хронічний перебіг триває тижні й спричиняє розлади травлення (пронос, який змінюється запорами), виснаження та загибель тварин.
Лікують дизентерію свиней антибіотикотерапією. Проте після завершення курсу лікування хворі тварини ще певний час є джерелом інфекції, адже B. Hyodysenteriae продовжує виділятися з фекалій. До того ж тварини можуть інфікуватися через корми (порушення санітарних умов при виготовленні та транспортуванні кормів), брудну питну воду, порушення технології утримання та параметрів мікроклімату.
Значні економічні збитки від дизентерії пов’язують з ураженням більшої частини стада, пригніченням росту, погіршенням конверсії корму, витратами на тривале лікування та високою смертністю (до 25% інфікованих тварин).
— Який метод боротьби з дизентерією застосовують у ТОВ «Краснопільський ММК»?
Хоча основним методом лікування дизентерії є антибіотики, ТОВ «Краснопільський ММК» проявляє свідому позицію щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві та активно використовує альтернативи з метою профілактики захворювань свиней.
Упродовж останніх років у багатьох країнах світу та Україні як альтернативу антибіотиків для профілактики і лікування розладів травлення широко застосовують фітобіотики, кормові підкислювачі, про- та пребіотики. Вони нормалізують і покращують процеси травлення за рахунок корекції якісного та кількісного складу мікрофлори шлунково-кишкового тракту та підвищення природної резистентності організму тварин.
Так, підприємство для профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зокрема дизентерії, використовує фітобіотичні препарати у годівлі свиней. До їх складу входять активні природні і цілком безпечні для організму інгредієнти: органічні жирні кислоти (пропіонова, мурашина, лауринова, каприлова), ефірні олії (часнику, кориці, орегано, гвоздики) та органічні мінерали (хелати цинку та міді). Призначені для контролю інфекційних процесів, спричинених E. сoli, Clostridium perfringens, Brachyspira hyodysenteriae, Lawsonia intracelularis.
Активні інгредієнти фітопрепаратів стійкі до агресивних факторів зовнішнього середовища — дії кислот у шлунку та гранулювання, а також мають здатність до повільного та поступового вивільнення недисоційованих органічних кислот, ефірних олій та мікроелементів у тонкому і товстому відділі кишечника.
|
Важливо Основний збудник дизентерії — Treponema (Brachyspira) hyodysenteriae — грам-негативна анаеробна спірохета, яка у зовнішньому середовищі може тривалий час зберігати життєздатність та розмножуватися. У замороженому стані збудник зберігається впродовж 60 днів, при -4 °С — 20 діб, при 18 °С — кілька тижнів. У вологих фекаліях хворих свиней залишається життєздатним при температурі середовища 0–10 °С — 48 днів, при 5 °С – 42 дні, при 25 °С — до тижня. У гноївці живе близько 2-ох місяців. |
— Який механізм дії та переваги від застосування фітопрепаратів?
Дія комплексна, спрямована на зниження популяції патогенних бактерій у ШКТ. Ефірні олії у складі фітобіотика діють синергічно з органічними кислотами, посилюючи їх ефект проти Brachyspira hyodysenterie (збудник дизентерії) і Lawsonia intracelluaris (збудник ілеїту) впливають на клітинну стінку патогенної мікрофлори, порушують цілісність та збільшують проникність. Це сприяє простому та швидкому проникненню органічних кислот в порожнину бактерії, а швидке збільшення концентрації органічних кислот в середині бактерії дозволяє ефективно реалізувати їхню протимікробну активність.
Фітобіотик містить цинк (Zn) та мідь (Cu) в хелатній формі, утвореній при взаємодії іона мікроелемента з амінокислотою — гліцином. Мідь має сильні бактерицидні властивості (іони Cu2+ потрапляють в клітину бактерії, змінюють проникність стінки клітини, блокують функціональні групи білків, інактивують низку ферментів), відіграє важливу роль в процесах кровотворення та підвищує прирости. Цинк також має сильну антибактеріальну дію, особливо ефективний проти B. hyodysenteriae. Він є регулятором діяльності фагоцитів, лімфоцитів, впливає на хемотаксис (рухова активність під дією хімічних препаратів) нейтрофілів, підвищує адсорбцію води і запобігає діареї, а також покращує й підтримує бар’єрну функцію кишківника за рахунок стимулювання епітеліального росту, регенерації клітин. До того ж мікроелементи в хелатній формі мають в 10–15 разів нижчу токсичність порівняно з оксидами і сульфатами, і при цьому в 5–6 разів краще засвоюються.
Також завдяки вибірковому впливу на патогенну і симбіотичну мікрофлору (пригнічує ріст патогенних бактерій, не впливаючи на корисні) фітобіотик поліпшує та підтримує баланс мікрофлори кишечника, що, в свою чергу, посилює імунний статус. У результаті, тварини після одужання швидко відновлюють виробничі показники.
— Чи помітили позитивний вплив фітобіотиків на рівень захворюваності дизентерією в ТОВ «Краснопільський ММК»?
У господарстві траплялися випадки захворювання на дизентерію, насамперед при переведенні тварин на дорощування — у віці 28–40 днів. З метою лікування зазвичай використовували антибактеріальні препарати. Періодичність та тривалість їх застосування залежала від рівня контамінації та гостроти захворювання. Проте все частіше доводилося змінювати препарати, адже їхня ефективність знижувалася.
Дізнавшись про переваги фітобіотиків, у 2018-му вирішили таким чином профілактувати спалахи дизентерії. При переведенні тварин на дорощування на постійній основі включили до складу комбікорму фітобіотик (1 кг на тонну корму). При цьому для груп свиней, у яких спостерігали діарею, додатково додавали у воду рідкий фітобіотик.
У результаті у дослідних групах, які отримували сухий та рідкий фітобіотик, випадки дизентерії не виникали, а виробничі показники свиней покращилися. Так, середня маса поросят у першому кварталі 2019-го року становила 8,3 кг, тоді як без застосування фітобіотика була 7,95 кг. Забійна маса після згодовування препарату сягнула 122,3 кг (+ 2,9 %), а період відгодівлі зменшився на 18 днів. Слід відмітити, що після зміни технології годівлі, забійний вихід збільшився на 1,1%, при цьому середньодобові прирости зросли на 4,2%, а конверсія корму покращилася на 3,94% — до 3,65 кг.
Таким чином, застосування фітобіотиків позитивно вплинуло на фізіологічний стан свиней на дорощуванні–відгодівлі та свиноматок, покращило виробничі показники та якість готової продукції. Крім того, підприємство менше коштів витрачає на ветеринарні препарати для лікування тварин.
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №3 (53), червень 2019р.