РРСС — це вірус, який може передаватися через слину, виділення з носа, сечу, сперму, фекалії або секрети молочної залози. Таким чином, через перераховані шляхи вірус РРСС виділяється в навколишнє середовище або поширюється від тварини до тварини. Рівень виділення може варіювати залежно від варіанту. Зазвичай свині виділяють вірус протягом 60-ти діб. При цьому доведено, що він може зберігатися в спермі до 92-ох діб після інфікування.
Свині інфікуються РРСС незалежно від віку. Хвороба розвивається незалежно від того, заразилася свиня в утробі чи в дорослому віці. Тому досі не зрозуміло, чому одні свині стають хронічно хворими, а інші — ні.
Вірус може передаватися через укуси, порізи, подряпини чи інші відкриті рани, тобто внутрішньом’язово. Непряма передача можлива через фоміти (наприклад, голки), персонал, а також укуси комах. Тобто, якщо ферма ділиться обладнанням, чи її обслуговують спеціалісти, які відвідують інші господарства, вони можуть слугувати джерелом зараження. Тому дотримання правил біобезпеки є надзвичайно важливим для недопущення РРСС.
РРСС також може передаватися вертикально — від свиноматки до поросят або ще внутрішньоутробно. Вірус найкраще проникає крізь плаценту впродовж останнього триместру поросності. Він уражає плоди. У гнізді будуть як здорові на вигляд свині, так і мертвороди, муміфікати і слабкі поросята, які надалі матимуть дуже погані виробничі показники.
Для ефективної боротьби з цією висококонтагіозною хворобою важливо розуміти механізми контролю та ерадикацію вірусу. Детальніше про це читайте у журналі «Прибуткове свинарство: воєнний дайджест» у статті за презентацією Джастіна Брауна, д-р. вет. м., PhD, під час п’ятого модуля онлайн-школи для спеціалістів ветеринарної медицини свиногосподарств, організованої Асоціацією «Свинарі України» за підтримки Міністерства сільського господарства США (USDA).