Нова схема працює так: на ділянці, яку обробляють і, відповідно, вносять добрива, Держекоінспекція бере зразок. Ще один — на ділянці, яка не використовується для сільськогосподарських цілей. Зразки між собою порівнюють на вміст амонію (обмінного) в перерахунку на азот амонійний, що є складовим елементом як органічних так і мінеральних добрив і одним з ключових показників родючості ґрунту. Логічно, що його вміст буде вищим у зразку землі, яку удобрюють. Однак це трактується, як забруднення, що є підставою для визнання договору оренди землі недійсним, а також може стати приводом для притягнення до адміністративної відповідальності та навіть порушення кримінальної справи. І усе це при тому, що вміст амонію у ґрунті не нормовано (ГДК відсутній).
У такій ситуації вже опинилося данське свиногосподарство «ДФУ Агро», яке разом з материнською компанією ТОВ «Дан-фарм Україна» входить у двадцятку лідерів з виробництва свинини на вітчизняному ринку та працює за найсуворішими європейськими стандартами.
Щоб довести неправомірність звинувачення, підприємство замовило ґрунтознавчу експертизу. Згідно листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, експертизу неможливо та недоцільно проводити, оскільки амоній (обмінний) не є токсичним елементом та показником забруднення ґрунту. Крім того, амонійна форма азоту в комплексі з нітратною складають мінеральний азот — складовий показник родючості ґрунту (висновок Української лабораторії якості та безпеки продукції агропромислового комплексу). Усе це та багато інших доводів господарства, зокрема, в частині позитивного впливу виявленого вмісту амонію на родючість ґрунту, було проігноровано як екологічною інспекцією, так і судами 1 і 2 інстанцій. Судом прийнято рішення про відібрання земельної ділянки на підставі єдиного доказу у справі — складеного екологічною інспекцією протоколу вимірювання вмісту ґрунту, за результатами якого і порівняно вміст амонію на 2-ох сусідніх земельних ділянках.
Така практика свідчать про можливість визнання забрудненою будь-якої попередньо удобреної земельної ділянки. Наслідком може стати масове звинувачення сільськогосподарських підприємств у забрудненні ґрунту, розірвання договорів оренди землі та притягнення до кримінальної відповідальності.
«Для нашого підприємства ситуація носить особливо загрозливий характер напередодні відкриття ринку землі. Ми є підприємством з 100% данськими інвестиціями, і, відповідно, навряд чи зможемо купувати землю як підприємство з іноземними бенефіціарами. Відповідно, орендована земля для нас є надзвичайно цінним активом. Однак наразі недобросовісні конкуренти, використовуючи небезпечну практику, можуть підбурювати людей масово розривати договори оренди землі через суд», — коментує директор ТОВ «ДФУ Агро» Вадим Шестаков.
Наразі проблематику донесено до профільних міністерств. Є надія, що спільними зусиллями вдасться розробити прозорі правила гри для аграріїв (у тому числі, змінивши Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства) та не допустити розвитку нової форми рейдерства!