Ринок свинини ЄС
Європейське свинарство було досить прибутковим до минулого вересня, коли у Німеччині вперше виявили африканську чуму свиней (АЧС). Країна втратила можливість експортувати свинину до Китаю, Японії, Південної Кореї та до низки інших зовнішніх ринків, з якими мала тісні торгівельні стосунки. Очікуємо, що і надалі надлишкова пропозиція свинини з Німеччини, яка залишатиметься на внутрішньому ринку країн ЄС, буде тиснути на котирування в більшості країн співдружності. З іншого боку, іспанські трейдери непогано попрацювали над відкриттям азійських ринків, щоб посісти нішу німців, що підтримуватиме ціну на тамтешньому ринку. Проте ціни — далеко не єдина проблема, з якою стикнулися європейські виробники свинини. Так, істотне здороження кормів завдало подвійного удару на тлі послаблених цін. До цього додаються суворіші європейські вимоги щодо благополуччя тварин та екологічних норм, що все більше тиснутиме на собівартість виробництва свинини в ЄС. У недалекій перспективі це негативно впливатиме на її конкурентні позиції на глобальному ринку.
Північноамериканський ринок
Насамперед треба розуміти про ринок свинини Північної Америки, до якого входять США, Канада та Мексика, що це, фактично, ринок свинини США. Через взаємозалежність будь-які зміни на ньому відбиваються на решті та «задають тон» їх розвитку. Минулий рік був найважчим для виробників свинини у США за останні 20 років. Так, закриття боєнь через пандемію призвело до того, що велику кількість свиней просто не було де забивати. Як наслідок, улітку ціни на 20-кілограмових товарних поросят понизилися та протягом кількох тижнів поспіль не перевищували 10 дол./гол. Це поглибило песимізм у галузі та спричинило скорочення маточного поголів’я. Хоча наразі бійні та м’ясопереробні потужності відновили роботу практично на 100%, пропозиція свиней на забій зменшилася, що в свою чергу сприяло зростанню ціни. Для порівняння, ціни на поросят перевищили 85 дол. США/гол. Як і в решті країн світу, суттєве здороження кормів спричинило зростання собівартості на 40%. Проте це не привід для пригнічення, адже є передумови вважати, що у 2021-му році ціна на свиней забійних кондицій буде найвищою за останні 8 років. Так, котирування на північноамериканському ринку «підживлюватиме» експорт до Китаю, Південної Кореї, Японії. Поставки на ці ринки відповідають понад 23% усього виробництва.
Китайський ринок
Через АЧС у Китаї скоротилося поголів’я і ціна на живець піднялася до історичного максимуму. Оскільки внутрішні котирування в Піднебесній залишаються високими і зараз, прибуток від однієї свині проданої на забій, може коливатися у межах 200 дол. США. Ринкова вартість свині на забій складає приблизно 600 дол. США. Товарне порося коштує 275 дол. США, а витрати на його відгодівлю — близько 165 дол. США. За нашими спостереженнями, 35-40% виробництва свинини в Китаї було представлено присадибними господарствами. АЧС повністю зруйнувала цей сегмент, тож він ніколи не відновиться. Натомість спостерігаємо зростання промислового виробництва: великі корпорації мають фінансовий ресурс для нарощування виробничих потужностей.
Питання до експерта
— Як розвиток сегменту штучного м'яса вплине на глобальний ринок та традиційне виробництво, зокрема свинини, а також роботу генетичних компаній?
— «Лабораторний» тренд не матиме на ринок свинини значного впливу. Штучне м'ясо — це продукт для еліти, багатих людей, які хочуть показати, що вони дбають про довкілля. Це люди, які мають приватні літаки, заправляють їх етанолом для того, щоб продемонструвати, що вони дружать з екологією. Також під питанням смак і доступність продукції. Прогнози росту населення в азійсько-тихоокеанському регіоні вказують на те, що у найближчому десятилітті його кількість збільшиться. Тож питання, чим його годувати, постане на порядку денному гостріше. І тут відкриваються значні перспективи для свинини. Тож зростання попиту, можливо, навіть переважить заборону поставок свинини з АЧС-позитивних країн. Крім цього, є Африка: 150 млн людей, які не мають релігійних обмежень щодо споживання свинини. Єдине обмеження — низькі доходи. Особливої уваги заслуговує ринок Індії з населенням у 1,3 млрд. Там втомилися від курятини. Ми зараз працюємо над трьома дуже великими проектами свинокомплексів у цій країні. Так, африканський та індійський ринки досить нетипові, проте ми готові розвиватися на них. Україні теж варто розглянути ці напрямки, тому що вони однозначно мають великий потенціал.
— Смакові якості м’яса якої породи свиней, на вашу думку, є найкращими?
— На нашу думку, найкращі смакові якості забезпечує термінальний кнур Дюрок. Ми багато працюємо над кольором та мармуровістю м’яса, хоча цю характеристику більше пов’язують із яловичиною. Якщо хочете, щоб свинина смакувала, як папір, то використовуйте породу П'єтрен.
— Історично склалося, що країни з найнижчою собівартістю — Бразилія, США, Канада. Чи можна їх «випередити» за собівартістю в найближчій перспективі? Якщо так, що для цього потрібно?
— Щодо «випередити» сказати важко, а от зрівняти собівартість із рівнем Бразилії, США чи Канади можливо. Так, найбільший вплив на собівартість має ціна на корми, а в Україні їх можна виробляти дешево. Один з обмежуючих факторів, який не особливо стимулює ваших виробників працювати над собівартістю — відсутній доступ до зовнішніх ринків. Так, хоча ціна в Китаї висока, кілограм свинини, яку туди буде постачати, приміром США, не коштуватиме 5 дол. США/кг. Країни, які мають найнижчі ціни на свиней забійних кондицій, це країни-експортери. Найвищі ж котирування спостерігаються в країнах-імпортерах. Вигода від експорту з’являється тоді, коли ти успішно скоротив собівартість. Якщо хочете експортувати, вам треба бути готовим конкурувати з іншими постачальниками. При цьому, ви повинні розуміти, що всі вершки від зов-нішньої торгівлі отримує не той, хто виростив та забив свиней, а трейдер. Тож допоки Україна не зможе впевнено конкурувати з рештою глобальних гравців, варто більше фокусуватися на внутрішньому ринку.
— Яких «сюрпризів» очікувати від 2021-го?
— Якщо стисло, то прогнози на 2021-й рік вселяють позитив і він буде найкращим з років, порівняно з тими, які пам’ятаємо. Особливо на контрасті з минулим роком, який був найгіршим, за останні два десятки.
Проте не варто очікувати швидкого відновлення виробництва. Ця індустрія втратила приблизно 20 млн свиноматок, а відновити таку кількість — дуже непросте завдання. Крім того, будівництво нових свинокомплексів також потребує часу. З усією відповідальністю можу сказати, що ніхто не знає, скільки насправді свиней у Китаю. Є два основні джерела статистичної інформації про кількість свинопоголів'я. Різниця між даними у них складає 6 млн свиноматок. При цьому поширення АЧС на такому масштабному ринку не посилило регулювання. Так, на відміну від поширеної практики ліквідації поголів’я на фермі у випадку АЧС, у Китаї цей процес не регулюється законодавчо. Тому ситуацію погіршує розповсюдження хворих тварин. Так, у випадку спалаху на фермі у Піднебесній усе поголів’я досліджується на АЧС: ліквідують лише інфікованих тварини, решту залишають. Це дозволяє операторам нести значно менші втрати у разі спалаху. Проте сам факт втрат від епізоотії підштовхнув до використання нелегальної вакцини проти АЧС. Зокрема, низка великих компаній скористалася такою можливістю і провакцинувала 100% свого поголів’я. Це спричинило мутацію вірусу і зараження поголів’я новим штамом АЧС. За останні 3-4 місяці, ймовірно, мільйони свиней загинули від АЧС, а контроль над хворобою остаточно втрачено. Тож Китай навряд чи відновиться після АЧС раніше ніж за 3-4 роки, а доти потребуватиме імпортної свинини. Проте в АЧС-позитивних країн мало шансів відновити торгівлю свининою з Піднебесною, допоки в останньої буде можливість імпортувати це м'ясо з вільних від «африканки» країн. Якщо АЧС виявлять у Бразилії, США чи Іспанії, то Китай буде змушений піти на поступки. Особливо враховуючи те, що АЧС не загрожує безпеці харчових продуктів, не несе загрози для людини і є суто політичним питанням.
Український ринок свинини
З глобальної точки зору український ринок свинини сьогодні займає позицію аутсайдера. Так, є низка істотних переваг: неймовірно потужне виробництво основних кормових інгредієнтів, людський ресурс (спеціалісти різних ланок, які перейняли досвід інших країн, зокрема, Данії). Проте ці переваги нівелює АЧС, яка не дає доступу до зовнішніх ринків. З іншого боку, по сусідству з вами досить потужний гравець ринку — ЄС. У зв’язку з цим варто запам’ятати два важливих моменти. По-перше, в ЄС української свинини бачити не захочуть — там вистачає своєї. По-друге, ваша собівартість буде завжди нижчою, ніж в будь-якій європейській країні, що радості у тамтешніх виробників не викликатиме. На скільки мені відомо, сьогодні сукупне споживання свинини в Україні становить близько 20 кг на особу. Колись було більше. Наразі лідерські позиції у курятини, бо вона дешева. Така ситуація безпосередньо пов'язана з рівнем доходу населення. Українці люблять свинину, тож коли зможуть заробляти більше, надаватимуть перевагу їй. Особисто я вважаю, що сьогодні генетичні компанії пропонують свиней, смак м’яса яких невиражений, не такий, до якого звикли люди. Переконаний, що для того, щоб підтримати і збільшити споживання свинини, зусилля селекціонерів треба зосередитися на смакових якостях. Смак — гарантія попиту!
Євген Шатохін, офіційний представник Genesus в Україні та Казахстані:
 |
+380 (50) 444 2633 |
 |
shatokhinyevgen@gmail.com |
 |
genesus.com |
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове Свинарство» №61